Репутація територіальних центрів комплектування (ТЦК) — під серйозним ударом. Скандальні затримання військовозобов’язаних просто на вулицях, які вже називають “бусифікацією”, викликали обурення в суспільстві. Довіра до ТЦК впала настільки, що Верховна Рада всерйоз задумалася над їх розформуванням і передачею функцій іншим структурам — наприклад, центрам надання адміністративних послуг (ЦНАП) або ж новим рекрутинговим центрам ЗСУ.
Чому ТЦК опинилися під шквалом критики?
Причини невдоволення прості: люди скаржаться на свавілля співробітників ТЦК, які, як кажуть, подекуди практикують “викрадення” просто з вулиць. Ті ж, хто намагається оформити відстрочку, стикаються з нескінченними чергами та бюрократією, пише портал Стіна з посиланням на Фокус.
Нардеп Мар’яна Безугла зауважує, що пройти офіційну процедуру — завдання не для слабких нервів. “QR-коди відсутні, охорона не пускає без пропуску, а в чергах на вулиці вже ведуться неофіційні списки. Щоб подати заяву на відстрочку, часом треба стати в живу чергу з сотень людей і потім ще місяць чекати на результат”, — пояснює вона. Подейкують навіть про “схеми” з “прискоренням” за 2000 доларів.
Деяку надію дає програма “Резерв+”, яка спрощує процес для частини військовозобов’язаних. Проте поодинокі позитивні випадки, на жаль, не змінюють загальної атмосфери недовіри до системи.
Розформування ТЦК: що пропонує Рада
Ідея розформування ТЦК вже обговорюється на серйозному рівні. Пропозиції вражають своєю рішучістю: військкомати можуть не просто закрити — частину працівників пропонують направити на передову для посилення ЗСУ, а інші функції віддати ЦНАПам і цифровим платформам, як-от “Дія”. За словами депутатки Юлії Яцик, з нинішніх працівників центрів можна було б зібрати не менше десяти бригад чисельністю близько 8000 осіб.
Проте це не так просто, як може здатися. У Міністерстві оборони нагадують, що більшість працівників ТЦК — це цивільні або ж військовослужбовці з обмеженою придатністю до служби через поранення. На сьогодні в центрах комплектування працює близько 36 тисяч людей, з яких майже 7000 — цивільні, а 18 500 — ті, хто пройшов бойові дії.
“Вуличні затримання” і законодавчі обмеження
Особливо багато запитань виникає через випадки затримання громадян просто на вулицях людьми у формі ТЦК. Нардеп Олександр Федієнко зазначає: такі дії викликають не тільки правові, але й моральні сумніви. “Людина в масці без знаків розрізнення, яка обмежує свободу іншого громадянина — це серйозне порушення закону”, — вважає він. Адже не завжди можна бути впевненим, що під маскою не ховається, скажімо, член ворожої групи.
Варто зауважити, що служби охорони ТЦК за законом мають займатися безпекою в межах військових частин, а не влаштовувати перевірки чи затримання на вулицях.
Що чекає на мобілізаційну систему далі
Якщо ТЦК дійсно розформують, їх функції перейдуть до інших установ. Передача адміністративних завдань до ЦНАПів потребуватиме створення нової інфраструктури для роботи з військовозобов’язаними. Експерти сходяться на думці, що армійська рекрутингова система теж потребує реформ. Однією з головних проблем залишається неузгодженість розподілу військовослужбовців: фахівці часто опиняються на посадах, де їх навички не потрібні.
Попереду — непрості зміни, проте очевидно, що без них довіру до мобілізаційної системи повернути буде важко.