Президент України Володимир Зеленський та колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний залишаються лідерами громадської довіри. Як інформує «Главком», про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив директор Соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович.
Зі слів Антиповича, Зеленський та Залужний стабільно очолюють рейтинги довіри. Навіть гіпотетична політична сила на чолі із Залужним могла б скласти реальну конкуренцію чинному керівництву країни.
Соціолог зазначив, що рівень довіри до президента України Зеленського значно зріс з початком повномасштабної війни в України, за його словами тоді Зеленському довіряли близько 90% українців.
Ці показники змінювались в залежності з подіями на фронті та інформаційному просторі. Зокрема, невдачі чи затишшя на фронті призводили до зниження довіри, тоді як успішні операції або дипломатичні перемоги її повертали.
Вже на початку цього року показники довіри до Зеленського були в межах 52-54%, а зустріч з президентом США Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Білого дому у лютому 2025 року різко вплинула на рейтинг довіри до українського президента.
Як каже Антипович, тоді показники довіри зросли до 60-67%, а вже у квітні-травні рейтинг довіри до Зеленського стабільно тримається на рівні 70%.
«Зеленський точно матиме великий рівень підтримки, бо він президент воюючої держави і апріорі до нього буде позитивне ставлення. Як і негативне, через абсолютно різні обставини, через корупційні скандали, через якісь неправильні кадрові рішення, через погіршення економічного становища в державі, хоча українець якраз на президента не дуже це (ситуацію в економіці – «Главком») покладає», – каже Антипович.
Незначні коливання в показниках утримуються щодо довіри до Валерія Залужного. Українці продовжують сприймати його найпозитивніше з фігур в українській політиці.
Соціолог пояснює це тим, що Залужний сприймається як символ гідності та захисту, командир, який дбав про своїх підлеглих і мінімізував втрати. Його образ сформувався як уособлення сучасного, відповідального воїна, що кардинально відрізняється від образів радянських генералів.
Навіть після звільнення з посади, рівень суспільної підтримки залишився високим.
«Я очікував, що з часом його забудуть, але цього не сталося. Він закарбувався в колективній пам’яті українців», – підсумував Антипович.