Україна знову переглядає ідею запровадження податку на одяг та речі, що були у використанні, що продаються в комісійних магазинах. Ця проблема не нова, але привернула до себе більше уваги через недавні економічні проблеми та зростання цін.
Основним фактором, що сприяє зростанню вартості вживаного одягу, є девальвація гривні. Продавці вживаних речей уже повідомляють про зростання цін на 6-8 гривень за одиницю. В умовах нестабільної економіки споживачі, які зазвичай покладаються на магазини секонд-хенду, щоб заощадити гроші, тепер стикаються з вищими цінами навіть на найнеобхідніші речі.
Наприклад, сім’ї з дітьми, яким потрібно кілька комплектів шкільного чи спортивного одягу, вважають магазини секонд-хенду єдиним доступним варіантом.
Один із батьків поділився: «Нашим дітям, які займаються спортом, потрібно 4-5 комплектів на рік. Купувати новий одяг дуже дорого, тому ми обираємо секонд-хенд».
Багато покупців розглядають магазини секонд-хенду не тільки як спосіб заощадити гроші, але і як місце, де можна знайти стильний та брендовий одяг за набагато нижчою ціною.
Однак потенційне запровадження податку може ще більше підняти ціни на секонд-хенд. Це вплине на гаманці українських споживачів і обмежить доступ до якісного одягу для тих, хто покладається на комісійні магазини.
Підприємці у секонд-хенді також стурбовані. Власники магазинів попереджають, що податковий тягар може:
Підвищити ціни на секонд-хенд.
Створити нерівні умови із зростанням нелегальної конкуренції.
Зробити секонд-хенд менш доступним для основної аудиторії українців з низькими доходами.
Данило Гетманцев, голова фінансового комітету ВР, пояснив, що податкова пропозиція спрямована на боротьбу із продажем предметів розкоші, замаскованих під секонд-хенд, щоб уникнути податків. Однак такі випадки рідкісні і не відбивають ширших тенденцій на ринку секонд-хенду.
Експерти стверджують, що для багатьох українців, які зіткнулися з економічними труднощами, старий одяг залишається єдиним життєздатним варіантом оновлення гардеробу. Таким чином, будь-яке збільшення податкового навантаження може завдати шкоди як споживачам, так і малому бізнесу.
Хоча законодавці ще не ухвалили остаточного рішення з податку, обговорення продовжуються.