Попри призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони у січні 2026 року та його курс на цифровізацію, методи силової мобілізації продовжують викликати гострі дискусії у Верховній Раді.
Народний депутат Георгій Мазурашу навів приклад того, як примусовий призов вимиває трудовий ресурс та створює додаткове навантаження на бюджет. Про це інформує Експерт з посиланням на заяву політика.
Трагедія одного «бусифікованого»
Депутат розповів реальну історію будівельника, який до мобілізації стабільно працював, сплачував податки та регулярно донатив на потреби ЗСУ.
Після примусового затримання та відправки на фронт без належної підготовки чоловік отримав важке поранення, що призвело до інвалідності I групи.
Якщо раніше він був активним учасником економіки, то тепер потребує постійного догляду та щомісячних виплат від держави у розмірі 31 000 грн.
Ризики для демографії та ринку праці
Мазурашу наголосив, що така політика ТЦК є «шкідництвом» (цитата депутата), яке веде до виснаження працездатного населення країни.
Через неефективний відбір до війська українські майстри або виїжджають за кордон, або втрачають здоров’я, що створює гострий дефіцит кадрів.
Для порятунку економіки уряд уже розглядає можливість спрощеного працевлаштування громадян Пакистану та Індії, щоб закрити критичні прогалини на ринку праці.
Реформа через законопроєкт №15076
Для виправлення ситуації у березні 2026 року в Раді зареєстрували законопроєкт №15076, який має змінити підходи до призову.
Документ пропонує негайно припинити силові затримання на вулицях без правових підстав та запровадити персональну відповідальність працівників ТЦК за порушення прав людини.
Головним пріоритетом мобілізації має стати фаховість і професійні навички кандидата, а не статистичні показники примусового залучення.
Новий голова Міноборони Михайло Федоров уже підтвердив плани щодо докорінної зміни менеджменту в армії.
У центрі нової системи має постати людина та її професійний потенціал, що дозволить ефективно обороняти країну без нищення її економічного фундаменту.