Тривога, якою останні роки переймаються демографи, тепер офіційно підтверджена цифрами. Чисельність населення України у 2024 році складає 35,8 мільйона осіб – це на 6,2 мільйона менше, ніж у 2022-му. Так, війна не лише перекроїла кордони, але й знищує нашу націю, залишаючи за собою порожні міста і зруйновані сім’ї.
Дмитро Лубінець, уповноважений ВРУ з прав людини, попереджає: якщо ситуацію не змінити, до 2051 року населення України може скоротитися до 25,2 мільйона. Звучить як сценарій до антиутопії, але це реальність. Демографічна катастрофа, про яку багато хто говорив пошепки, тепер маячить на горизонті.
Що пропонує омбудсмен?
Одне з можливих рішень – новаторське, хоча і викликає неоднозначні відгуки. Лубінець запропонував закласти в бюджет кошти на кріоконсервацію репродуктивних клітин українських захисників і захисниць. Це не лише данина сучасним технологіям, а й спроба зафіксувати майбутнє покоління, навіть у найтемніші часи. За словами омбудсмена, у держбюджеті на 2025 рік такі ініціативи вже враховані.
Інший крок у боротьбі з демографічним спадом – допоміжні репродуктивні технології, які стали доступними в межах програми медичних гарантій. У 2024 році 1080 українців скористалися можливістю лікувати безпліддя, уклавши договори із 20 медичними закладами. На це було витрачено 106,5 мільйона гривень.
Що це означає для України?
З одного боку, такі програми свідчать про бажання держави втрутитися у цей критичний процес. Але з іншого – чи достатньо цього? Війна, масова міграція, економічна нестабільність і відсутність перспектив продовжують штовхати українців до рішення покидати країну або відкладати створення сім’ї.
Експерти наголошують, що крім технологій, Україна потребує ґрунтовних реформ: покращення медичної інфраструктури, підвищення рівня життя і, найголовніше, створення умов, за яких молоді люди бачитимуть майбутнє саме тут.
Чи є шанс виправити ситуацію?
Цифри можуть лякати, але вони також і мотивують. Якщо держава дійсно поставить боротьбу за демографію в пріоритет, Україна ще може уникнути долі країн, які вимерли не через війну, а через байдужість до майбутнього.
Війна може забрати багато, але чи повинна вона забрати нас як націю? Це питання стоїть перед кожним українцем – і кожним рішенням, яке приймає влада.