Навколо мобілізації молоді до 25 років в Україні досі точаться палкі суперечки. Хоча закон захищає цю категорію від примусового призову, для хлопців, які раніше мали статус «обмежено придатний», існують приховані юридичні ризики, повідомляє Експерт з посиланням на правовий аналіз адвокатки Поліни Дудчак.
Капкан статусу «військовозобов’язаний»
Головна проблема полягає в тому, що після отримання статусу «обмежено придатний» молода людина автоматично випадає зі списку призовників і стає військовозобов’язаною. Це створює небезпечну лазівку: за віком чоловік ще не підлягає мобілізації, але за юридичним статусом він уже перебуває в резерві. Навіть якщо після повторного медогляду людину визнають повністю здоровою, вона залишається в цій «сірій зоні».
Адвокатка наголошує, що новий закон №11379-д мав поставити крапку в цьому питанні, заборонивши примусово забирати молодь до 25 років без їхнього власного бажання. Проте на практиці ТЦК все ще можуть тиснути на таких осіб, вимагаючи оновлення даних або проходження нових комісій, що створює постійне психологічне та юридичне напруження.
Ті, хто вже в строю
Окремий біль — це ситуація з тими, кого встигли мобілізувати до набрання чинності новими правилами. Закон не має зворотної сили, тому автоматично зі служби нікого не відпускають. Щоб повернутися до цивільного життя, таким бійцям доводиться проходити через складні бюрократичні процедури, і позитивного фіналу тут ніхто не гарантує.
Варто розуміти, що якби Росія не принесла війну в наш дім, питання призову молоді взагалі б не стояло. Історія навчила українців дорогою ціною: якщо ми не виб’ємо агресора зараз, то ризикуємо знову опинитися в рабстві, як це було за часів Голодомору, коли відсутність власної армії та волі до опору призвела до геноциду.