Українці зобов’язані сплачувати за житлово-комунальні послуги навіть під час дії воєнного стану, інакше їх надавачі за рішенням суду можуть примусово стягнути заборгованість.
Голова Комітету “Асоціації адвокатів України” з нерухомості та будівництва Тетяна Даниленко розповіла про те, чи можуть українцям “списати” борги за комуналку.
Чи можна “списати” борги за комуналку
“В Україні не має законодавчо врегульованого поняття “списання боргу” за спожиті комунальні послуги. Однак, в разі наявності тих чи інших законних підстав, можна зменшити або частково оскаржити розмір заборгованості по сплаті комунальних послуг, звернувшись за розв’язанням спірного питання до суду“, – каже Даниленко.
Законними підставами для оскарження заборгованості може бути некоректне нарахування за спожиті послуги, наприклад, якщо постачальник неправильно врахував фактичну площу житла споживача тощо. Або ж коли борг виник через попередніх власників житла, а також коли споживача офіційно визнали банкрутом чи коли борг перед постачальником існує понад три роки.
“Розповсюджена ситуація, коли у квартирі споживача встановлений лічильник на гарячу воду, а борг нарахований надавачем послуг по загально будинковому. У таких випадках, зазвичай, суд визнає незаконними дії надавача послуг і зобов’язує його зробити перерахунок споживачу”, – зазначає адвокат.
Якщо боржник готовий платити, але не має грошей, аби погасити борг повністю, він може звернутися до постачальника послуги та укласти договір реструктуризації.
“В рамках умов договору сума ділиться на частини, які вносяться за обумовленим графіком щомісяця. Тривалість виплати боргу складає до п’яти років – це залежить від суми боргу та платоспроможності боржника”, – пояснює експерт.
Які переваги та недоліки реструктуризації
“Реструктуризації з одного боку, це гарна нагода для населення, що потрапило у складні фінансові обставини, довести свій соціальний статус для отримання житлової субсидії, але за умови незначної суми заборгованості та відсутності боргів, строк позовної давності яких вже минув”, – говорить Даниленко.
Також реструктуризація дозволить уникнути судової тяганини, з відповідними негативними наслідками, а саме:
- примусове стягнення боргу
- арешт майна та його примусова реалізація
- обмеження виїзду за межі України
- додаткові фінансові затрати (оплата судового та виконавчого збору, стягнених послуг на правничу допомогу тощо)
“Втім з іншого боку, якщо у заявника на субсидію існує наявність боргу за комунальні послуги, якому понад три роки, надавач послуг може диктувати боржнику свої умови, тримаючи його “на гачку”, – каже експерт.
За словами Даниленко, мотивуючись безвихіддю боржника, що без укладання такого договору боржник не має шансів на отримання гарантованої державної допомоги на сплату комунальних послуг, надавач послуг може вимагати погашення повною суми існуючої або неіснуючої заборгованості за весь період надання послуг, і, навіть, суми боргу, строк позовної давності для стягнення якої в судовому порядку вже минув.
“Якщо надавач послуг звернеться до суду про стягнення заборгованості з боржника за період, який перевищує 3 роки, то у разі подання заяви боржником до суду про застосування строку позовної давності, такий борг буде стягнуто лише у межах останніх 3 років, якщо позовна давність не переривалась частковими погашеннями або не було укладено договір реструктуризації”, – пояснює Даниленко.
Зазначимо також, що під час дії воєнного стану заборонене стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла після 24 лютого 2022 року з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Росією.