Якби життя було таким, як у казці, де у Піноккіо ніс росте від обману, або якби можна було визначити брехунів за їхньою “закритою позою” і частотою моргання, все було б набагато простіше. На жаль, нині невербальних ознак брехні немає перевірених наукових підтверджень.
Пол Екман вважається основоположником психології брехні. У своїй теорії він розвиває концепцію розпізнавання брехні на основі певних поведінкових “сигналів”, повідомляє 24 Канал з посиланням на Frontiers in Psychology.
Сигнали брехні
Ключові невербальні сигнали ймовірної брехні:
- Зміни в міміці та виразах обличчя.
- Кусання або облизування губ.
- Збільшена частота моргання.
- “Мікровирази” – короткі та неконтрольовані зміни обличчя, які, як вважається, виникають, коли людина намагається приховати емоції.
- Ухилення від зорового контакту.
- Визначене положення тіла, таке як схрещені руки або ноги, що інтерпретується як “закрита поза, яка свідчить про захист.
- Часта зміна пози.
- Рухи рук і ніг, наприклад, постукування або гойдання, які вказують на занепокоєння.
- Часті дотики до обличчя, особливо до області рота і носа.
Теорія Екмана базується на ряді припущень, які, як показує практика, не завжди відповідають дійсності.
Брехня викликає у людини нервозність
Хоча обман справді може викликати тривогу, правду теж буває складно сказати. Наприклад, стресова ситуація допиту може викликати побоювання, що вам не повірять, навіть якщо ви не скоювали нічого протизаконного.
Дослідження показують, що хоча брехуни можуть відчувати більше тривоги, це не гарантує, що їх можна відрізнити від тих, хто говорить правду і також відчуває нервозність. Крім того, брехуни можуть поводитися більш стримано через високе когнітивне навантаження.
Брехню не можна виявити, спостерігаючи за поведінкою
Однак, оскільки брехуни не завжди демонструють ознаки нервозності, експерименти з виявлення брехні на основі поведінки показують низьку точність, досягаючи всього 39,2%, що нижче рівня випадкового вгадування.
Може здатися, що брехунів можна “вирахувати за допомогою навчання, але навіть серед навчених людей спостерігається низька ефективність: результати не відрізняються від тих, хто не проходив підготовку. Навіть якщо розглядати ширший спектр невербальних сигналів, ймовірність розпізнати брехуна залишається близькою до випадкового вгадування.
Рівень ставок не впливає на здатність виявити брехню
Коли справа стосується серйозного обману, наприклад, в разі пограбування, припускається, що високі ставки роблять поведінку брехунів більш очевидною. Однак дослідження показують, що навіть у ситуаціях з високими ставками, коли потрібно говорити правду, люди також відчувають стрес, і патерни поведінки брехунів і чесних людей стають схожими.
Висновок: Чи варто довіряти психології брехні? Припущення, на яких ґрунтується теорія Пола Екмана, не мають наукового підтвердження. Однак, він сам визнає, що не можна покладатися на один або кілька невербальних сигналів для ідентифікації брехуна; необхідно враховувати контекст і аналізувати, що саме говорить людина.