Бронювання з першого дня роботи можливе, і закон цьому не заважає. Поширений міф про обов’язкові три місяці очікування не має жодного юридичного підґрунтя.
Українське законодавство не встановлює чітких строків, коли саме працівника потрібно бронювати — через місяць, два чи одразу після працевлаштування. Саме тому підприємства, які мають статус критичності, можуть запускати процедуру бронювання фактично з першого робочого дня. Про це пояснює військовий юрист ЮК “Приходько та партнери” Михайло Лобунько, пише РБК-Україна.
За його словами, ключову роль відіграє не тривалість роботи, а готовність самого працівника. Щоб претендувати на бронь, військовозобов’язаний має виконати кілька обов’язкових умов. Перше — бути на військовому обліку та мати чинний військово-обліковий документ. Друге — оновити персональні дані, зокрема адресу проживання та контакти. Це потрібно зробити відповідно до закону №3633-IX — через ТЦК, ЦНАП або застосунок “Резерв+”. Третє — відсутність у базах так званого розшуку ТЦК.
“Треба, щоб військовозобов’язаний уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II прикінцевих та перехідних положень закону №3633-IX” — Юрист наголошує.
Без цього бронювання просто не запуститься, незалежно від посади чи важливості підприємства.
Часто можна почути, що бронь оформлюють лише після завершення випробувального терміну. Але це — лише припущення, яке не закріплене в жодному нормативному акті. У законі немає вимоги чекати певну кількість місяців після прийому на роботу.
Якщо компанія вже має статус критичної, а працівник відповідає всім вимогам — облік, актуальні дані, відсутність порушень — бронювання можна оформлювати одразу після підписання наказу про працевлаштування.