В Україні ніхто не може прийти до людини й забрати майно за власним бажанням — усі дії проводять лише державні або приватні виконавці, і тільки за процедурою, визначеною законом. Але якщо борг ігнорувати, виконавче провадження запускається автоматично, і тоді арешт майна стає цілком реальним.
Перший крок виконавця — гроші боржника. Стаття 48 Закону «Про виконавче провадження» чітко визначає: передусім списуються кошти з банківських рахунків, а також вилучається готівка, якщо її виявили. Всі гроші направляють на погашення боргу.
Якщо коштів бракує — починається стягнення іншого майна. Під арешт можуть піти авто, цінна техніка, інструменти, навіть предмети розкоші. Боржник має право запропонувати, яке майно продавати в першу чергу, але остаточне рішення — за виконавцем. Важливо: майно реалізують тільки на суму боргу, зайвого не забирають.
Нерухомість — найчутливіше питання. За законом до житла переходять лише тоді, коли немає інших активів. Спочатку — земельні ділянки та нежитлові об’єкти, і лише в останню чергу будинок чи квартира, де проживає боржник.
Є ще дві ключові умови. По-перше, борг має перевищувати 20 мінімальних зарплат — це понад 160 тисяч гривень у 2025 році. По-друге, якщо в житлі прописані діти або є інші користувачі, для його продажу потрібен дозвіл органів опіки. На практиці отримати його майже нереально, тому основне житло в таких випадках захищене.
Насправді арешт квартири — це крайній захід, до якого доходить дуже рідко. Проте авто, техніка чи гроші на рахунках — найпоширеніші інструменти стягнення, і вони працюють швидко та без зайвих попереджень.