Сучасні фахівці з виховання дітей ретельно вивчили цю тему, шукаючи м’які, але ефективні варіанти, які не передбачають крику на дитину. Останнім часом набрав популярності метод, який називається “позитивна дисципліна”. Він був популяризований автором та експертом з виховання доктором Джейн Нельсен.
Позитивна дисципліна – це підхід, який фокусується на розвитку співпраці, взаємної поваги та навичок спільного вирішення проблем. Він зосереджений на тому, щоб більше розмовляти з дітьми та давати їм право вибору, а не карати та переходити на крик через погану поведінку чи непокору, передає видання Today’s Parent.
У своїй книзі про позитивну дисципліну Джейн Нельсен підкреслює, що цей підхід покликаний навчити дітей відповідальності, поваги та вирішенню проблем. Водночас йдеться не про вседозволяюче виховання, а скоріше про баланс між теплом та контролем, що сприяє здоровим стосункам між батьками та дітьми.
1. Доброта та твердість одночасно
Існує тонкий баланс між співчуттям та авторитетом, якого необхідно дотримуватися. Відомий австрійський психіатр Рудольф Дрейкурс стверджує, що доброта демонструє повагу до дитини, тоді як твердість вказує на повагу до дорослих і ситуації, що склалася.
Наприклад, батьки можуть запропонувати вибір (коли це можливо), щоб зробити вказівки трохи простішими для дитини. Наприклад, запитати, чи хоче вона, щоб їй прочитали одну чи дві казки перед сном.
2. Допомога дітям почуватися значимими
Один із способів допомогти дітям відчути себе важливими – це емоційний зв’язок.
“Коли діти відчувають зв’язок, вони більш схильні співпрацювати і відкрито спілкуватися. Схвалення вчить їх, що їхні емоції важливі і нормальні, що допомагає їм розвивати емоційний інтелект і стійкість. Це також знижує боротьбу за владу, оскільки діти відчувають, що їх поважають, і менш схильні діяти заради уваги чи контролю”, – каже Джанет Байрамян, ліцензований клінічний соціальний працівник та власниця Road to Wellness Therapy у Каліфорнії.
3. Ефект у довгостроковій перспективі
Позитивна дисципліна, як правило, ефективніша в довгостроковій перспективі, ніж інші дисциплінарні методи.
“Дисципліна, яка спирається на фізичне покарання, сором або каральні заходи, може призвести до короткострокового дотримання, але часто не має значного довгострокового впливу. Вибираючи позитивну дисципліну, батьки навмисно реагують на поведінку таким чином, що сприяє зростанню”, – зазначила Емілі Морхед, магістерка наук, LPC-S та терапевтка.
4. Навчання цінним соціальним та життєвим навичкам
За словами доктора Нельсена, позитивна дисципліна ілюструє концепції поваги, піклування про інших, вирішення проблем та співробітництва. Це корисні навички для повсякденного життя, будь то вдома, у школі чи суспільстві в цілому.
Як ввести позитивну дисципліну у виховання:
сімейні зустрічі. Організуйте регулярні зустрічі для обговорення проблем та спільного прийняття рішень. Встановіть правила та очікування, щоб усі були на одній хвилі.
Логічні наслідки. Поясніть дитині, що якщо вона робить щось, чого не мала робити, то це матиме наслідки.
Природні наслідки. Замість того, щоб постійно захищати дитину, дозвольте їй випробувати природні результати свого вибору (тільки якщо це безпечно).
Заохочення замість похвали. Щоб закріпити позитивну поведінку, хвалите зусилля та покращення, а також результати. Це дасть дітям мотивацію продовжувати практикуватися та брати участь у здоровому способі життя.
Тайм-аути. У періоди сильного стресу ви можете використовувати тайм-аути як період охолодження, а не як покарання для вашої дитини.
Активне слухання. Слухайте, коли ваша дитина розмовляє з вами, а не просто перебивайте її. Звертайте увагу на почуття і погляд дитини і дайте їйвідчути, що її почули.