Мозок людини вчені вивчають досі й щороку проводиться багато досліджень на тему пам’яті. Одна з найцікавіших тем для науковців – це чому дорослі не пам’ятають себе у ранньому дитинстві. Інколи буває так, що людина пам’ятає тільки деякі ситуації та епізоди.
З якого віку діти можуть себе пам’ятати та ситуації зі свого життя, розповідає Nasha mama.
Чому ми не пам’ятаємо своє раннє дитинство
Більшість вчених вважають, що інфантильна амнезія відіграє у житті людини захисну функцію. Тому своє народження і перші місяці, та й роки життя – людина не пам’ятає.
Як пояснюють психологи та науковці з інших областей, є переконливі пояснення цього факту.
По-перше, народження – це насправді психологічна травма для новонародженого. І щоб вижити, її треба забути.
По-друге, дитина народжується безпорадною і повністю залежить від дорослих. Завдяки сучасній медицині дитяча смертність суттєво скоротилася, а ще століття тому новонароджених розглядали з погляду природнього відбору – може виживе, а може ні.
Якби мозок і нервова система немовля були готові до усвідомлення та запам’ятовування всіх численних загроз життю, на які він поки що відреагувати не може і навіть допомогти собі не може, то його психіка просто не витримала б.
Маленька дитина не вміє переживати страх спогадів відповідними способами, тому переживання реалізовувалися б на фізіологічному рівні, а це значно знижує шанси на виживання.
Можливість запам’ятовувати з’являється лише тоді, коли дитина починає активно реагувати на загрози. Природа перестає оберігати малюка від спогадів і включає нову функцію: “Можеш протистояти? Тоді запам’ятовуй, як це робити!”
Швидше за все, саме з цих “епізодів” пам’яті та починається процес запам’ятовування. Деякі дорослі можуть згадати певні моменти у житті, коли вони були дуже сильно налякані й пережили цей страх або коли їм прийшлося себе захищати.
З якого віку у дитини можуть бути перші спогади
Як правило, людина пам’ятає фрагменти подій, починаючи з 3,5 роки. “Приблизно” тут ключове слово, оскільки більшість науковців сходяться у тому, що межі інфантильної пам’яті дуже мінливі.
Для когось це може бути й 3 роки, а для когось і всі 5 років. Деякі дослідники впевнені, що межа інфантильної амнезії – 2,5 роки. Є навіть роботи, у яких вказується значно менший вік – 2 роки.
Це не дивно, адже кожна дитина має свій режим збереження спогадів дитинства для “дорослої версії себе”.
Якщо хтось переживає, що абсолютно нічого не пам’ятає до 7 років, то є й такий факт – у деяких людей перші повноцінні спогади припадають на 7 років. І це не відхилення, а особливості пам’яті.
До того ж не існує різкого переходу від “чистого листа” до “пам’ятаю все”, тому дитячі спогади часто бувають “плямисті”.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».