Абсолютно завжди питання оформлення спадщини для українців стояло гостро, оскільки було пов’язане з бюрократичними та юридичними труднощами. Під час війни, коли люди гинуть щодня, така процедура стала ще актуальнішою.
Як вступити у спадок – варіанти
Згідно із законодавством України, провести таку процедуру можна двома шляхами – за законом і через заповіт. У статті 1222 Цивільного кодексу України сказано, що за законом спадкоємцями можуть бути або люди, які живі на момент відкриття спадщини, або ті, що були зачаті за життя людини, але народжені після її смерті та відкриття спадщини.
Будь-які юридичні особи та учасники інших видів цивільних відносин можуть вступати у спадщину за заповітом і ніяк інакше.
До тих, хто має право на спадщину без заповіту, Україна відносить родичів померлого, який не залишив відповідного документа. черга визначається ступенем спорідненості:
- перша – дитина, чоловік (дружина), батьки;
- другий – брат, сестра, дідусь, бабуся, онук (онука);
- третя – племінник, племінниця, дядько, тітка;
- четверта – люди, які проживали з покійним щонайменше 5 років до того, як було відкрито спадщину;
- п’ята – інші родичі до шостого ступеня споріднення.
Крім того, існує поняття обов’язкової частки у спадщині. На неї можуть розраховувати непрацездатна вдова або вдівець, батьки і діти, а також діти, яким менше 18 років.
За законом кожен із цих людей має право на свою частину, але якщо є заповіт, то гарантовано їм належить по 50% від цієї самої частки.
Адвокат Євген Булименко пояснив, як за законом ділиться спадщина:
Спадщина ділиться в рівних частках, але бувають винятки. Наприклад, є таке поняття, як обов’язкова частка у спадщині.
Булименко навів приклад, у якому людина-спадкодавець залишила заповіт і не згадала в документі малолітню дитину. І, незважаючи на те, що ця дитина не фігурує в заповіті, вона все одно успадковує обов’язкову частку. Обов’язкова частка – це половина спадщини, яку малолітня дитина мала б успадкувати на загальних підставах.
Загалом, за словами юриста, розмір частки спадщини є рівним – вона ділиться порівну між усіма спадкоємцями. Звісно, самі спадкоємці можуть між собою домовитися, як їм змінити розмір часток на користь когось із них.
Як оформити спадщину в Україні під час війни
Булименко пояснив, що якщо людина помирає, то спадкоємці мають звернутися до нотаріуса із заявами про вступ у спадщину. У тому випадку, коли звернення надійшло від спадкоємця першої черги, нотаріус заводить спадкову справу і далі – протягом шести місяців, інші спадкоємці також мають право подати заяву про вступ у спадщину.
Експерт наголосив, що якщо не вступити у спадщину через півроку – Україна, а точніше – законодавчі норми країни спрацюють “проти” спадкоємців. Можна буде вважати, що вони від спадщини відмовилися.
Також юрист розповів, як вступити у спадок під час війни, якщо спадкодавець – людина, яка загинула під час проведення бойових дій. Перше, що потрібно зробити – підтвердити факт його смерті:
Це можна зробити в судовому порядку, тобто суд має своїм рішенням визнати людину померлою. У позасудовий спосіб можна визнати людину тільки безвісти зниклою.
Без суду це можна зробити за допомогою процедури за законом про визнання осіб загиблими під час проведення бойових дій. Є спеціальний реєстр таких осіб. Потрібно отримати документ, що підтверджує факт смерті людини, а після цього можна звернутися до нотаріуса для оформлення спадщини.
Також існує таке поняття як автоматичний вступ у спадщину – в Україні цей термін можна використовувати, якщо якась людина постійно проживала з померлим. Вважається, що саме вона автоматично прийняла спадщину.
Як подати документи на вступ у спадщину
Вступ у спадок у воєнний час Україна проводить із певними змінами. Стаття 1221 цивільного кодексу говорить, що необхідно визначити місце відкриття спадщини – ним вважається остання локація, де жив померлий. Якщо вона невідома, нею буде місце, де знаходиться нерухоме або основна частина рухомого майна.
Для людей, які проживали за кордоном, процес оформлення місця відкриття спадщини регулюється Законом України “Про міжнародне приватне право”.
У разі, якщо людина померла в місцевості, де з тих чи інших причин не працюють державні органи, можна подати заяву нотаріусу без урахування місця відкриття спадщини. Ці правила для населених пунктів, де тривають активні бойові дії, будуть актуальними на весь період воєнного стану та протягом 6 місяців після його скасування.
Для заяви на спадщину 2024 потрібні такі документи:
- паспорт, код;
- заява;
- свідоцтво про смерть;
- місце реєстрації померлого;
- заповіт;
- місце проживання спадкодавця;
- документи про родинні зв’язки.
У кожному конкретному випадку цей перелік може видозмінюватися, тому краще в індивідуальному порядку погоджувати його з нотаріусом.
Булименко каже, що про строки можна не хвилюватися – у будь-якому разі у спадкоємців є шість місяців на подання заяви до нотаріуса про вступ у спадщину. Потім людина може в різний період отримати свідоцтво про право на спадщину.
Якщо людина з поважної причини не вклалася в шестимісячний строк для подання заяви до нотаріуса, то вона має право звернутися до суду, щоб їй надали додатковий строк для прийняття спадщини.
– нагадує експерт.
Суд, залежно від того, була у людини поважна причина чи ні, вирішує, надавати людині додатковий час чи ні. Причиною для того, щоб звертатися до суду, наприклад, може бути перебування на тривалому лікуванні. Суд може це взяти до уваги і надати додатковий строк для вступу в спадщину.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».