Довготривалі відключення світла спровокувала конфлікт між ритейлом та виробниками молочних продуктів. Харчовики скаржаться на величезні збитки через псування товару, супермаркети виставляють багатомільйонні штрафи. Спілка молочних підприємств України вважає, що недопостачання продукції під час відключення електрики слід вважати форс-мажорними обставинами. Ритейл з цим не згоден. Чого очікувати покупцям? Про це Інформатору розповів виконавчий директор організації Арсен Дідур.
Нереалізована або зіпсована продукція повністю утилізується
За словами Арсена Дідура, липневі відключення світла та аномально спека – це період, який важко дався як ритейлу, так молокопереробним підприємствам. Втім, є нюанси.
«Ми не могли собі дозволити не приймати молоко, чи відправляти його назад до фермерів, пояснюючи що у нас були проблеми зі світлом. З ритейлом ситуація інша. Там повернення на підприємства досягали 20%. Коли не реалізовується вчасно товар, то йдуть повернення. Тобто, повернення, це коли продукція не продалася, або вони не змогли створити умови для зберігання на полицях і воно псувалося», – пояснив Дідур.
Він додав, що йдеться про повну утилізацію. Це не відправлення молочки, припустимо, на корм для тварин. А просто розкриваються паки чи тетрапаки, виливається все в каналізацію і пропускається через очисні споруди.
«Маємо надію, що зараз буде краще. Спека показала, що все ж таки ритейлу треба підсилити свої альтернативні генерації, тому що не всі магазини відповідають можливостям. А особливо великі магазини. Невеликі магазини великих мереж змогли працювати з генераторами, які в них є і забезпечити необхідну кількість споживання кіловат, коли була відсутність електрики. А такі як Новус, такі як Фоззі – їм зробити це було або важко, або вони просто не підготувалися, або вирішили зекономити», – зауважив Арсен Дідур.
Ритейл штрафує за все
Дідур повідомив, що Спілка молочних підприємств звернулася офіційно до Асоціації ритейлерів України (RAU), щоб вони все ж таки переглянули умови договорів.
«Тому, що наші підприємства іноді не могли виконати у всьому обсязі обсяг постачання – було відключення світла, не встигали переробити. А недопостачання продукції – це штрафні санкції. Липень ще не закінчився, але ми звернулися, щоб вони все ж таки переглянули цей період і розглядали його як форс-мажорні обставини. Поки відповіді немає», – розповів Дідур.
Він каже, що молочники розуміють, що в цей період всім було важко. Але наразі збитки переробних підприємств за цей період оцінюються в мільйонах. Штрафи, якщо вони будуть застосовані, теж мільйонами рахуються. Тому Спілка, шукаючи підтримку, звертається і до законодавця – Верховної Ради.
«Наші взаємовідносини з ритейлом базуються тільки на Господарському кодексі. Тому ми наполегливо просимо законодавця розглянути ті пропозиції, які є у Верховній Раді стосовно врегулювання через Закон про торгівлю на базі європейських практик. Там все це прописано у двох директивах – 7 і 663, за якими взаємодіють постачальники та ритейл. В Європі такі практики контролюються державою. На жаль, у нас цим повинен займатися Антимонопольний комітет. Або ситуація повинна регулюватися Господарським кодексом. Але коли з одного боку сто постачальників, а з другого – одна велика мережа, то ви ж розумієте, на чиєму боці буде переговорна сила?», – ставить питання Дідур.
Ми все там все проплачуємо
Арсен Дідур каже, що Європа свого часу пройшла через врегулювання відносин між постачальниками та ритейлом.
«Тому там була прийнята з цього приводу директива стосовно недобросовісних торговельних практик. Ми взагалі вважаємо, що повинні виробляти товар і поставляти його в ритейл. Далі це повинно бути вже бізнес-процеси ритейлу – і охолодження, і реалізація. Як це проходить у нас? Фактично є договір продажу, ми передаємо право власності на товар, але по суті це договір як на консигнацію: реалізувалось – розрахувалось, не реалізувалося – повернули. Тобто, є нюанси», – зауважує Дідур.
Плюс, каже він, за всі інші послуги прописано в окремих договорах. Не у всього ритейлу, уточнює Дідур, але у максимум більшості окремо до договору постачання йде ще договір маркетингу.
«По доцільності цих договорів, до речі, є питання у податкової. Але поки ми там за все проплачуємо – за полицю, за рекламу, за охолодження. Там прописані й акції, які йдуть на полицю – вони проводяться коштом постачальника, а не за рахунок ритейлу. Це прописано в договорах. Тому ці взаємовідносини потребують якогось втручання держави. І це вже на часі», – переконаний Дідур.
Він ще раз наголосив, що на відміну від ритейлу, у постачальників немає таких привілеїв, щоб через відсутність електрики повертати молочну сировину «колгоспам».
«І судитися з ритейлом дуже важко – вони можуть розірвати з тобою контракт, відмовитися з тобою працювати… А молочне перероблювання воно дуже залежне від ритейлу. Тому що це доступ до споживача. А через те, що вони контролюють максимально роздрібний ринок, то ми вимушені працювати в таких умовах», – резюмував Арсен Дідур.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».