В умовах воєнного стану в Україні посилюється контроль за дотриманням законодавства щодо військового обліку. За порушення цих вимог ухилянтам загрожує не лише грошовий штраф, а й арешт майна, житла та банківських рахунків. Про це повідомила адвокатка Марина Бекало.
Згідно зі статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа може бути оштрафована на суму від 17 000 до 25 500 гривень. Стаття 307 КУпАП встановлює, що штраф необхідно сплатити не пізніше ніж через 15 днів з моменту вручення постанови або з дати повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Після сплати штрафу порушник зобов’язаний надати квитанцію або її копію до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який виніс відповідну постанову.
У випадку несплати штрафу у встановлений строк, ТЦК та СП направляє постанову до державного виконавця за місцем проживання, роботи або розташування майна порушника. Після відкриття виконавчого провадження, штраф автоматично подвоюється — від 34 000 до 56 000 гривень. Додатково стягуються витрати виконавчого провадження.
В рамках виконавчого провадження державний виконавець накладає арешт на всі банківські рахунки боржника, а також на рухоме й нерухоме майно. Арешт виконується шляхом винесення постанови про арешт коштів або майна. Сума арешту визначається з урахуванням штрафу, виконавчого збору та супутніх витрат.
Існує перелік майна, що не підлягає примусовому стягненню. До нього належать речі першої необхідності, такі як одяг, взуття, предмети особистої гігієни, ліки, меблі в мінімальній кількості, побутова техніка (один холодильник, телевізор, комп’ютер на сім’ю, по одному мобільному телефону на особу), продукти харчування або кошти на їх придбання з розрахунку на три місяці, предмети релігійного призначення, знаряддя праці, сільськогосподарське обладнання та певні тварини.
Також не підлягають стягненню допоміжні засоби реабілітації, автомобілі для осіб з інвалідністю, державні нагороди, призи, почесні та пам’ятні знаки.
Щодо нерухомого майна, якщо загальна сума стягнення не перевищує 160 000 гривень, єдине житло боржника та земельна ділянка під ним не можуть бути об’єктом стягнення. Якщо сума перевищує цей поріг, то за умови відсутності інших джерел для погашення боргу можливе звернення стягнення на інше майно, у тому числі об’єкти нерухомості чи незавершеного будівництва.
У першу чергу звертається стягнення на окрему земельну ділянку чи приміщення, яке належить боржнику. Житло, в якому фактично проживає боржник, може бути стягнуто лише в останню чергу.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».