Железняк розкрив деталі скандалу із законом про акцизи. Чому Офіс Президента так довго затягував підписання?
22 березня 2025 року стало відомо, що Президент України нарешті підписав законопроєкт №11090 щодо підвищення акцизів. Інформація ще не опублікована, але має підтвердження від двох джерел “з міжнародних фінансових інституцій”.
Про це повідомив народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі “Залізний нардеп”. Документ, який перебував на розгляді 104 дні, пройшов усі стадії — від супротиву до прийняття.
Однак затримка з його підписанням, за словами депутата, коштувала державному бюджету 2,0916 мільярда гривень. Ці кошти, як стверджує Железняк, уже остаточно втрачені через бездіяльність Офісу Президента (ОП).
Законопроєкт передбачає підвищення акцизів, зокрема на тютюнові вироби, що, за підрахунками депутата, призведе до зростання цін на пачку сигарет одразу на 40 гривень. Тож мінімальна вартість пачки сигарет в Україні буде становити приблизно:
- 2025 рік – 127,4 грн;
- 2026 рік – 142,1 грн;
- 2027 рік – 155,8 грн;
- 2028 рік – 173,6 грн.
Планувалося, що державний бюджет від акцизу на тютюнові вироби отримає 20 млрд гривень за рік.
Законопроєкт, за перехідними положеннями, мав набути чинності ще 1 січня 2025 року. Оскільки сьогодні вже 22 березня, бізнес опинився у складній ситуації: як адаптувати свою діяльність до нових акцизних ставок, коли терміни впровадження давно минули? “Ось як бізнесу зараз свою роботу розраховувати по акцизам? Знову все через одне місце зроблено”, — обурюється Железняк.
Чому затримка коштувала так дорого?
За словами депутата, пряме невиконання Конституції через несвоєчасне підписання закону стало причиною значних фінансових втрат. З 1 січня бюджет недоотримав значні надходження, які могли б піти на важливі державні потреби. Железняк наголошує, що відповідь на питання, хто саме з Офісу Президента блокував процес, так і не була отримана: “Ми правда так і не отримали відповідь, через кого це відбулось”.
За підрахунками депутата, станом на початок березня втрати вже перевищували 1,8 мільярда гривень, а до 22 березня ця цифра зросла до 2,0916 мільярда.
Що “дотисло” Президента?
Ярослав Железняк вважає, що підписання стало можливим завдяки кільком факторам:
- Постійний тиск і публічність. Депутат систематично нагадував про проблему у своєму Telegram-каналі, вказуючи на суми втрат і відповідальність Офісу Президента.
- Вимоги МВФ. Законопроєкт був частиною prior action (пріоритетних дій) у рамках співпраці з Міжнародним валютним фондом, що додало зовнішнього тиску на владу.
- Перспектива розслідування НАБУ. Реальна загроза розслідування з боку Національного антикорупційного бюро могла стати додатковим стимулом для ОП.
“Думаю, все ж таки вони такий хід по МВФ не очікували”, — зазначає Железняк, припускаючи, що саме міжнародний аспект став вирішальним.
Підписання законопроєкту #11090 стало важливим кроком для виконання міжнародних зобов’язань України, однак затримка з його ухваленням оголила проблеми у взаємодії між гілками влади. Втрата понад 2 мільярдів гривень, хаос для бізнесу через невизначеність із термінами та різке зростання цін на тютюнові вироби — це лише частина наслідків, які тепер доведеться розгрібати.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».