З 1 січня в Україні змінилися правила просторового планування. Про це повідомляє Олена Шуляк на своїй сторінці у Фейсбук, пише Стіна.
З 1 січня в Україні набули чинності нові правила щодо просторового планування. Обов’язкове впровадження планів просторового розвитку (ППР) надало органам місцевого самоврядування право планувати території у межах населених пунктів, а й поза їх межами. Ці функції більше не належать районним та обласним адміністраціям.
Про це поділилася Олена Шуляк, голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також голова партії «Слуга народу».
Раніше місцеві органи влади могли планувати лише території всередині міст, сіл та селищ, тоді як землі за межами цих зон залишалися під контролем районних та обласних адміністрацій. Завдяки реформі децентралізації більшість повноважень з управління землями передано громадам.
“Ефективне керування будь-якими ресурсами, включаючи землю, нерозривно пов’язане з якісним плануванням їх використання. Саме на цьому етапі вирішується які території залучити для інвестицій, які залишити для соціальної інфраструктури, а які зберегти для охорони природи”, – пояснила Шуляк.
Нові правила також змінюють підхід до відведення земельних ділянок та визначення їх цільового призначення. Наразі власники земель можуть самостійно обирати цільове призначення своєї ділянки із переліку, встановленого комплексним планом громади. Це має знизити корупційні ризики та прискорити процес інвестування.
Однак це право не безмежне. Територія громади поділяється на функціональні зони – житлову, промислову тощо. Цільове призначення землі має відповідати зонуванню, визначеному в комплексному плані. Наприклад, на промисловій зоні не можна будувати житлові будинки, і навпаки.
“Цей підхід унеможливлює виділення ділянок з порушенням зонування. Це стосується і приватних власників, і органів, які розпоряджаються земельними ресурсами”, – наголосила Шуляк.
За словами Шуляка, раніше сфери земельного управління та містобудування залишалися одними із найкорумпованіших в Україні. Різні підходи до земельного та містобудівного законодавства дозволяли чиновникам маніпулювати рішеннями.
«Тепер уніфікація правил значно скорочує простір для зловживань, хоч і ускладнює процедуру підготовки документації», — зазначила Шуляк. Не всі сприйняли нововведення позитивно. “Є ті, кому зручніше продовжувати дерибан у ручному режимі”, – додала вона.
Однак багато громад активно включилися в процес. Вони готують просторову документацію, проводять переговори з міжнародними організаціями щодо фінансування та розробляють рішення для сталого розвитку.
Нові правила просторового планування – це крок до прозорості та ефективного управління ресурсами. У той же час вони вимагають від громад ініціативності та підготовленості до нових викликів.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».