Більшість українських чоловіків не поспішають добровільно вступати до лав ЗСУ, а просто чекають, що їх не торкнеться мобілізація. Про це заявив командир 210-го окремого штурмового полку Павло Куриленко в інтерв’ю Укрінформу.
За словами командира, на сьогодні всі, хто мав бажання воювати, вже знаходяться в строю. Інші ж чекають, поки їм принесуть повістку:
“95% людей тупо чекають повістку. Ну як чекають? Чекають, що вона їм не прийде. Але коли приходить, кажуть: ну що ж, треба йти воювати, прийшов мій час брати в руки зброю. До таких потрібно достукатися – тут якраз роботу рекрутингових центрів треба пропрацьовувати і ТЦК.”
Куриленко також пояснив, що в першому бою лише кожен п’ятий реально воює, інші – в шоці або не знають, що робити:
“Є статистика: коли відділення (здебільшого 10 осіб) уперше приймає бій, то воюють лише 20%, решта 80% бояться. Хтось намагається подати патрони, хтось сів і затулив вуха. І першими в бій ідуть лише 20%.”
Саме ці 20%, за його словами, і стали добровольцями в 2022-2023 роках, коли був кадровий голод у війську.
Командир різко висловився про критику щодо дій ТЦК, зокрема відео про насильницьку мобілізацію:
“Це маячня! Що таке бусифікація? Зі 100 тисяч осіб, мобілізованих за день, показали одного, який “виділявся”. А тим часом у ТЦК працюють воїни після поранень, які фізично вже не можуть воювати. І тут людина, яка не хоче йти, починає розповідати про закони та права… Або хай Путіну лист-скаргу напише: “Прошу наступного року не наступати, бо у нас законодавство буде змінюватись”.”
На його думку, один інцидент у соцмережах роздувають у тисячу разів, створюючи ілюзію масовості.Командир пояснив, що у війську потрібні не просто люди, а ті, хто реально хоче бути корисним:
“Ми потребуємо людей, у яких горять очі. Дай мені завтра тисячу людей – мені потрібно буде поговорити з кожним, зрозуміти, де він і чим горить, що хоче, як взагалі сюди потрапив…”
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».