В умовах повномасштабної війни з РФ у мережі суттєво зросла кількість шахрайських дій та пропозицій. Велика частина злочинних схем пов’язана з фінансовими операціями в інтернеті.
Про це повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації (КМДА).
Яка шахрайська схема – одна з найпоширеніших
Згідно з інформацією фахівців Департаменту кіберполіції Управління протидії кіберзлочинам в місті Києві, одна з найпоширеніших шахрайських схем у мережі – фішингові посилання, які:
- імітують вигляд маркетплейсів (інтернет-магазинів);
- виманюють дані банківських карток.
Українцям пояснили, що фішинг – це шахрайська практика, коли зловмисники намагаються отримати конфіденційну інформацію користувача (наприклад, логіни, паролі чи дані банківських карток).
Для цього вони створюють фальшиві веб-сайти, які схожі на справжні платформи.
Відвідавши таке посилання, користувачі можуть випадково ввести свої персональні дані або оплатити покупку через небезпечний ресурс.
Чи можна розпізнати фішинг у мережі
За словами експертів, розпізнати фішинг реально. Для цього потрібно:
- перевіряти URL-адресу – офіційні сайти маркетплейсів мають правильні та безпечні доменні імена (наприклад, rozetka.ua або olx.ua), якщо ж у посиланні присутні сумнівні символи, додаткові цифри чи літери, або якщо адреса виглядає трохи зміненою (наприклад, roz3tka.ua або olx.com.ua), це може бути ознакою фішингу;
- перевіряти дизайн сайту – фальшиві сайти часто схожі на оригінальні, утім зазвичай мають низьку якість графіки, помилки в тексті або незвичну структуру;
- звертати увагу на розсилки – легітимні маркетплейси зазвичай не просять вводити особисту інформацію через електронну пошту або месенджери;
- перевіряти інформацію через офіційний сайт або додаток – якщо з вами зв’язуються з офіційного маркетплейсу, краще зайти на сайт або відкрити додаток через перевірений канал, а не за посиланням у листі чи повідомленні;
- остерігатися підозрілих повідомлень.
“Якщо ви отримали листи або повідомлення через соцмережі з посиланнями на “подарунки” чи “знижки”, це може бути спробою заманити на фальшивий сайт. Часто такі повідомлення містять заклики терміново ввести дані або здійснити оплату”, – пояснили у кіберполіції.
Українців закликають бути обачними у мережі, щоб не стати жертвою шахраїв (ілюстрація: kyivcity.gov.ua)
Як захистити себе від шахраїв
Для того, щоб захистити себе від фішингу, українцям радять дотримуватись низки простих кроків:
- використовувати двофакторну автентифікацію (більшість сучасних маркетплейсів пропонують додаткові засоби безпеки, такі як SMS-коди або підтвердження через додаток);
- перевіряти покупку через додаток чи офіційний сайт;
- не вводити платіжні дані на сторонніх сайтах;
- завжди використовувати лише перевірені ресурси;
- слідкувати за оновленнями безпеки (щоб браузер та операційна система завжди були оновлені до останніх версій);
- уникати здійснення покупок чи введення особистих даних при підключенні до незахищених публічних Wi-Fi мереж;
- не довіряти занадто гарним пропозиціям (вони, найімовірніше, можуть бути пасткою).
Що потрібно для безпечного онлайн-шопінгу
У Департаменті кіберполіції Управління протидії кіберзлочинам столиці розповіли також, що зловмисники можуть “продавати” в інтернеті товари, яких насправді не існує:
- або за частковою передплатою;
- або за повною оплатою (наперед).
З огляду на це громадянам рекомендують:
- за будь-яких найменших сумнівів надавати перевагу післяплаті;
- відкрити для онлайн-шопінгу спеціальну віртуальну картку (на неї можна переказувати саме стільки коштів, скільки потрібно для подальшої оплати у мережі).
Насамкінець якщо ви купуєте щось на платформі оголошень, всі деталі щодо угоди варто обговорювати лише у чаті цієї платформи – без переходу у сторонні месенджери.
“І, звісно, в жодному разі не можна нікому повідомляти термін дії картки, CVV та PIN-код”, – підсумували спеціалісти кіберполіції.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».