Система вручення повісток фактично не працює, оскільки більшість чоловіків ігнорує виклики до військкомату, розповів речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін в інтерв’ю “Главкому”. За його словами, повістка є лише повідомленням про необхідність з’явитися до ТЦК, а не гарантією того, що людина виконає цей обов’язок.
“Мабуть, вже пора визнати, що сама “роздача” повісток – неефективна. Чоловіки отримують повістку і не приходять. Повістка – це ж лише сповіщення про необхідність з’явитися до ТЦК. І навіть якщо людина відмовляється її брати, але розуміє зміст документа – складається акт про відмову, і це юридично рівнозначно тому, що вона повістку отримала. Відповідно, вона вважається оповіщеною й зобов’язана з’явитися”, – сказав Істомін.
Однак, за його словами, значна частина призовників все одно не приходить, порушуючи правила військового обліку.
Істомін наголосив, що проблема полягає не лише у ставленні громадян, а й у недостатній роботі місцевих органів влади. Хоча закон надає органам самоврядування широкі повноваження у сфері військового обліку, на практиці вони виконують свої завдання формально. За його словами, навіть обов’язкові щорічні перевірки місця проживання призовників часто ігноруються.
“Закон надає органам місцевого самоврядування великі повноваження і завдання у сфері військового обліку, але виконують їх вони переважно “для галочки”. У законодавстві, зокрема в постанові №1487, чітко визначено порядок ведення військового обліку щорічного дворового обходу, коли відповідальна особа має прийти до громадянина за місцем проживання і перевірити, чи він дійсно там живе”, – пояснив військовий.
В окремих випадках, за його словами, через бездіяльність посадових осіб складалися протоколи про порушення. Як підсумував Істомін, у результаті вручення повісток усе одно лягає на плечі військових ТЦК, які змушені проводити цю роботу разом із поліцією.
Представник ТЦК також розповів, що за час повномасштабної війни Полтавський обласний ТЦК розіслав велику кількість повісток поштою. Водночас, він визнав, що цей механізм не завжди ефективний: багато громадян просто не реагують на листи, незалежно від способу їх вручення. Проте, коли виникає потреба викликати людину до центру, повістка залишається обов’язковим інструментом.
“… немає значення, чи повістку приносить військовослужбовець особисто, чи вона надходить рекомендованим листом – результат часто той самий. З іншого боку, якщо у ТЦК та СП є потреба викликати громадянина, то він зобов’язаний виписати йому повістку. І тут повістки поштою стають дуже зручним інструментом”, – сказав Істомін.
За словами Істоміна, існує два основних способи надсилання документів. Перший — централізований, коли списки призовників надходять із Генштабу, а Міністерство оборони здійснює друк і відправку листів. Другий — місцевий, коли повістки формують і надсилають безпосередньо територіальні центри, а витрати на поштові послуги покривають громади. Такий підхід, на думку речника, є зручнішим для ТЦК, адже дозволяє оперативно визначати адресатів.
Істомін підкреслив, що невиконання повістки розцінюється як порушення правил військового обліку, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Інформація про таких осіб передається поліції, яка має право здійснити адміністративне затримання і доставити порушників до ТЦК.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».