16 липня завершився термін, коли військовозобов’язані мали оновити військово-облікові дані. За приблизними оцінками, в Україні налічується близько 11 млн чоловіків — за словами нардепа Дмитра Наталухи — віком від 25 до 60 років, які теоретично підлягають мобілізації. Однак, за інформацією Міноборони, тільки 4,7 млн військовозобов’язаних оновили військово-облікові дані.
З них:
- 510 203 військовозобов’язаних оновили дані через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП);
- 1 152 227 громадян — через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП);
- 3 028 066 військовозобов’язаних — через мобільний додаток “Резерв+”.
Люди не довіряють владі
Хоча близько 6 млн українців не оновили військово-облікові дані, у Міноборони вважають, що подовжувати термін для цієї процедури немає необхідності, про що заявив директор Департаменту кадрової політики Міноборони, полковник Марк Андрусяк.
“На наш погляд, дійсно, достатньо було часу для оновлення своїх військово-облікових даних і Міністерство оборони не ініціює внесення змін до законодавства України щодо подовження терміну цього оновлення”, — наголосив він.
У Верховній Раді, при цьому, поки що не дійшли єдиної думки, чи варто продовжувати терміни оновлення даних. За словами секретаря комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, отримані цифри свідчать про низьку пропускну спроможність ТЦК, що не дало змоги багатьом оновити дані.
“Якби не було “Резерв+” або не було можливості [пройти процедуру] через ЦНАП, то взагалі б тільки одна третина людей, які оновилися, змогли б оновити дані”, — зазначив нардеп.
За його словами, у комітеті збираються провести аналіз ситуації, і якщо буде зрозуміло, що потрібно продовжити термін, Рада звернеться до Міноборони.
Політичні експерт Ігор Рейторович зазначає, що кількість тих, хто оновив дані, свідчить про погану комунікацію влади із суспільством.
“Люди не довіряють владі. Вони не знають, що буде далі після оновлення даних. Адже, насамперед, оновили ті, хто має бронь або сто відсоткову відстрочку. Суспільству не пояснили, що армії насамперед потрібні представники військових спеціальностей, або ті, хто закінчили військову кафедру. При цьому суспільство бачило приклади вуличної мобілізації. Тому ми отримали такі цифри”, — зазначає експерт.
Політолог Олександр Кочетковтакож вважає, що цифри, отримані Міноборони по завершенню терміну оновлення військово-облікових даних, говорять про недовіру суспільства до влади.
“У нас немає довіри до електронної системи, загалом, і до підходів влади до мобілізації, зокрема. Люди думають, що в них будуть проблеми, якщо вони оновлять дані. Висновків з отриманих цифр жодних зроблено не буде, і влада продовжить діяти тільки методом покарання. Тому що завдання у них наступне — за рахунок примусової мобілізації поповнити лави ЗСУ”, — міркує в бесіді з Фокусом експерт.
Мільярди на штрафах “ухилянтів”
На думку Рейтеровича, якби влада змогла пояснити українцям, навіщо їм потрібно оновити дані, а також налагодити механізм мобілізації, не з погляду посилення покарання за ухилення, а з погляду переваг служби, люди набагато охочіше повідомляли б інформацію про себе.
“Коли ухвалили закон про мобілізацію, президент разом із головкомом ЗСУ мали б вийти і сказати, що всі вуличні мобілізації заборонені, що ніхто не буде чатувати людей по закутках і вручати повістки, або ловити на вулиці і кудись везти. Якби вони так зробили, пояснили, що набирати людей будуть через рекрутинг, що оновити дані потрібно для розуміння резерву, який є в держави, цифра була б інша. Але президент не хоче асоціювати себе з проблемами мобілізації, не хоче нести відповідальність за цей процес. В ОП вважають, що за мобілізацію відповідають ТЦК. При цьому влада нібито гарантує, що призов буде чесним, але це не так”, — зазначає експерт.
Рейтерович додає, що з 6 млн тих, хто не оновив дані, на його думку, багато хто не міняв місце проживання та інші дані про себе, які потребують поновлення, а тому ТЦК і так без проблем надішлють їм повістки. Крім того, з 11 млн військовозобов’язаних, влада могла б призвати в армію максимум 200 тисяч. Але зате тепер зможе покарати штрафами тих, хто не виконав вимогу закону.
“Думаю, термін не продовжать. Оновити дані в ТЦК було практично неможливо через їхню низьку пропускну здатність. Три дні ночувати під військкоматом, щоб за п’ять хвилин пройти ВЛК, де лікарі навіть не дивитимуться на реальний стан здоров’я, не кожен був готовий. Тому думаю, що жодної реакції у влади не буде, окрім того, що рано чи пізно, коли ми підпишемо угоду про завершення війни, президент скаже: те, що трапилося, — відповідальність 6 млн “ухилянтів”. Будуть розділяти суспільство. Як уже роблять із тими, хто виїхав за кордон. Крім того, влада отримала можливість заробити грошей. Назбирати мільярди на штрафах”, — резюмує експерт.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».