Визначення потреб людини й максимальне повернення у соціум з можливістю активного життя й працевлаштування – загальна мета реформування медико-соціальної експертизи. Це системна й комплексна реформа, що передбачає зміни в медичній і соціальній сфері. Про це йдеться в матеріалі, на сайті МОЗ, пише портал Стіна.
“МСЕК можуть розформувати та передати їхні повноваження кластерним та надкластерним медустановам”, – законопроєкт від МОЗ.
– Їх плановані функції: встановлення інвалідності,
направлення на додаткове обстеження,
планування та проведення повторного обстеження.
– Передбачається, що медичний висновок про тимчасову непрацездатність формується на весь період тривалості стану, який спричинив втрату працездатності.
Плановані функції: встановлення інвалідності, направлення на додаткові обстеження, повторні огляди. Медичний висновок про тимчасову непрацездатність буде формуватися на весь період хвороби.
Отже, 10 жовтня відбулася зустріч з представниками громадських організацій та експертного середовища, де був представлений законопроєкт, що передбачає системні зміни в медичній частині експертизи.
Розроблений законопроєкт вносить зміни до 27 законів та кодексів України.
Реформування експертизи – один із ключових етапів змін. Людина не повинна бігати за «підтвердженням» важкого діагнозу – критерії для направлення на експертизу повинні бути чіткими й прозорими. Тому пропонується змінити навіть назву експертизи. Замість МСЕ буде новий процес – оцінювання повсякденного функціонування людини.
Паралельним є процес системних змін самого процесу медико-соціальної експертизи. Зокрема, у ході розробки пакета змін було запропоновано перенести експертизу в кластерні й надкластерні лікарні, що забезпечить доступність проходження для людини та покращить кадровий компонент комісій.
Особливу увагу приділено цифровізації МСЕК при проходженні експертизи. Обов’язковість використання ЕСОЗ для прийняття рішень – один з антикорупційних запобіжників. Це дозволить зробити процес більш прозорим, і таким, що базується на вже наявних історичних медичних даних.
Загалом були запропоновані такі зміни:
- проводити експертизу в кластерних та надкластерних лікарнях, де на місці є всі необхідні спеціалісти й можливість проводити додаткові обстеження;
- направлення на експертизу буде відбуватися на підставі чітких критеріїв, з підтвердженням їх через електронну систему охорони здоров’я; передбачено запровадження електронного направлення для проходження експертизи;
- сімейний або лікуючий лікар зможуть направляти на експертизу самостійно, без залучення лікарсько-консультативної комісії;
- при прийнятті рішення комісією та для визначення потреб людини будуть враховувати дані, внесені під час реабілітації, сама комісія може направляти й на дообстеження;
- буде створений окремий інструментарій оцінки потреб людини, який надалі використовуватиметься і в інших сферах;
- пропонується змінити порядок фінансування оновленої експертизи – кошти з окремої бюджетної програми будуть сплачувати НСЗУ за проведення кожного оцінювання.
Зміни не будуть стосуватися статусу особи з інвалідністю з визначенням відповідної групи (процес встановлення інвалідності буде здійснюватись комісіями паралельно з проведення нової експертизи), не змінюють соціальних гарантій для осіб з інвалідністю та процес проведення медико-соціальної експертизи для дітей.
Нагадаємо, що МОЗ системно працює над усуненням поточних проблем та над удосконаленням наявного процесу і безпосередньо системними змінами, аби у 2025 році ліквідувати МСЕК у тому вигляді, як вони функціонують зараз.
Упорядковано перелік документів, що подаються на МСЕК, у тому числі для військовослужбовців (прибрана довідка № 5, замість неї використовується висновок ВЛК).
Торік МОЗ на виконання рішення РНБО, введеного в дію Указом Президента України, розпочало перевірку обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності. Під час перевірок були виявлені й порушення безпосередньої роботи МСЕК.
Спільно з правоохоронними органами опрацьовано майже 19 тисяч медико-експертних справ. Результати цієї співпраці ми всі бачимо останнім часом в ЗМІ у вигляді повідомлень про затримання та вручення підозр.
Один із важливих антикорупційних кроків — запровадження обов’язкового декларування доходів для членів МСЕК. Таким чином, НАЗК може моніторити їхні статки, виявляти невідповідності способу життя, проводити відповідні перевірки та направляти результати для подальшого розслідування.
Якщо у вас є запитання, пов’язані з проходженням МСЕК чи оскарженням прийнятих рішень, просимо звертатися на «гарячу лінію» МОЗ за номером 0 800 60 20 19. Якщо ж у вас вимагають хабар — слід повідомити Національну поліцію.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».