Загальна мобілізація в Україні передбачає винятки для військовозобов’язаних за релігійними поглядами. Низка конфесій забороняє вірянам брати в руки зброю. Конституція дозволяє їм нести альтернативну службу: формально вони перебувають у штаті ЗСУ, але не воюють. Дійсно, законодавство наділяє людей правами, але на практиці виникають складнощі.
Стаття 35 Конституції України не звільняє від обов’язків перед державою та виконання законів через релігійні погляди. У разі, якщо виконання військового обов’язку суперечить нормам релігії, вірянину дозволяється нести альтернативну, невійськову службу. Основний закон не дає механізмів, як доводити ці нюанси в суді.
Верховний Суд України в нещодавньому розгляді справи про ухилення від мобілізації через релігійні переконання ухвалив, що у разі відмови від служби з міркувань совісті доведеться не тільки підтверджувати належність до релігійної організації, а й наявність глибоких духовних переконань.
Вірянин уникне покарання за ухилення від призову, якщо підтвердить:
- приналежність до чинних релігійних організацій, віровчення яких забороняє брати в руки зброю;
- щирість віри послідовними діями.
Останній пункт залишили без конкретики. Які саме аргументи на користь щирості релігійних переконань суд визнає вагомими, неясно.
“Право на свободу віросповідання має як зовнішній, так і внутрішній аспекти. Для відмови від служби у Збройних силах через совість, особа має продемонструвати наявність щирих та послідовних переконань, окрім власних слів та тверджень близьких”, — вказують судді.
Адвентисти, єговісти та кришнаїти: які релігії забороняють воювати
В Україні налічується 10 релігійних організацій, вчення яких забороняють брати в руки зброю:
- адвентисти-реформісти;
- адвентисти сьомого дня;
- євангельські християни;
- євангельські християни-баптисти;
- мученики;
- свідки Єгови;
- харизматичні християнські церкви та церкви, прирівняні до них за зареєстрованими статутами;
- християни віри євангельської та церкви, прирівняні до них за зареєстрованими статутами;
- товариство Свідомості Крішни.
Вочевидь, доведення віросповідань перетвориться на комплексне питання для української судової практики. Законодавча прогалина може завдати вірянам чимало проблем, розповідає Фокусу Максим Крупський, керівник відділу громадських зв’язків та релігійної свободи Церкви адвентистів сьомого дня в Україні.
“Наші віряни ознайомлені з нюансами воєнного часу і розуміють, що без глибоких власних переконань складно аргументувати свою правоту на етапі спілкування з працівниками ТЦК. Однак щира відданість служінню та церкві полегшує спілкування зі слідчими, якщо справа дійшла до суду”, — пояснює він.
Чи переслідують в Україні уклоністів за релігійними переконаннями?
Священнослужитель наводить як приклад відому справу Дмитра Зелінського, представника цієї християнської спільноти. Чоловік отримав три роки в’язниці за ухилення від призову і зараз чекає на конституційне оскарження. Суд не визнав його переконання достатньо обґрунтованими.
У відкритих джерелах вказується, що Зелінський отримав повістку, пройшов військово-лікарську комісію, але в навчальну частину не поїхав. Свою відмову він аргументував забороною тримати в руках зброю і вимагав альтернативну службу.
Суд першої інстанції Тернопільської області звільнив мобілізованого від покарання за ст. 35 Конституції України, але прокурор подав апеляцію. Сторона обвинувачення вказала, що в 90-х роках Зелінський два роки служив у військовій частині водієм. Після армії він ще три роки працював у транспортній міліції.
Крім Зелінського, інші адвентисти в тюрмах не сидять, кілька справ проходять першу судову інстанцію. Через різні обставини та особисті переконання частина послідовників служать у лавах ЗСУ на позиціях бойових медиків.
Крупський висловив занепокоєння через те, що останніми тижнями парафіяни Церкви адвентистів сьомого дня не можуть довести в судовому порядку свої релігійні принципи. Їм не дають відмовитися від мобілізаційного розпорядження (так званої “бойової повістки”), щоб вони відстоювали правоту в судах.
“Мені відомі три випадки, коли наших братів відправили одразу в навчальні центри без права відмови від мобілізаційного розпорядження. Вони намагаються відстояти свої права за 35-ю статтею Конституції, але стикаються з неприємними наслідками. Випадки відомі Уповноваженому Верховної Ради з прав людини. Поки церква не доносила ці справи до міжнародних правозахисних організацій, ми віримо у справедливість правосуддя”, — описав ситуацію Крупський.
Відомий також випадок виправдання в суді члена громади “Свідки Єгови” за відмову проходити службу в лавах ЗСУ. Мешканець Бориспільського району, пройшовши медкомісію, відмовився брати повістку для мобілізації та не з’явився до навчального центру. У суді він показав довідку, що є членом громади, якій заборонено брати в руки зброю.
Вірянин подавав заяву про проходження альтернативної служби після того, як медкомісія визнала його придатним. У ТЦК його прохання проігнорували. Суд у підсумку визнав, що вірянин не ухилявся від мобілізації, оскільки пропонував військовим альтернативну службу.
“Мобілізація стосується кожного окремо, у цьому питанні немає єдиного підходу, як треба поводитися. Кожна людина виконує свій обов’язок як внутрішній, так і перед країною. Наша релігійна організація не забороняє вірянам тримати зброю, вони керуються своїм сумлінням і приймають власні рішення, зокрема й у юридичній площині”, — прокоментував Фокусу представник церкви Свідків Єгови.
Якщо послідовника церкви зупинили на вулиці представники ТЦК і поліція, йому доведеться самому доводити свої релігійні мотиви. Церква Свідків Єгови не має до цього стосунку, а тим паче повноважень щодо захисту вірян від воєнкомів, додав він.
Пожертви та участі в церковних справах: як довести свою віру?
Доказ релігійних переконань, за оцінками Крупського, складно підтвердити в суді. Протестантським громадам легше: їхні послідовники зустрічаються до чотирьох разів на тиждень на проповідях і знайти свідків не буде проблемою. У релігійних громадах є актуальні списки та довідки про членство, які видаються під відповідальність священнослужителів.
Прокурори можуть побачити умисел ухилення від призову, якщо людина стала членом церкви після початку повномасштабного вторгнення Росії, зауважує представник Церкви адвентистів сьомого дня.
На думку адвоката у сфері військового права Олега Леонтьєва, у взаємовідносинах представників різних конфесій і держави важливе місцепосідає людський фактор. За розумного і людського підходу ТЦК і командирів проблеми із залученням вірян до лав ЗСУ вирішуються відносно швидко.
“Буває так, що керівник ТЦК сам відпускає вірян. Для доведення щирості віросповідання до суду запрошують настоятелів церков. Але якщо людина нещодавно стала парафіянином, керівники громад можуть не підтвердити щирість її віри”, — пояснює він Фокусу.
Щоб не було претензій з боку слідства і судів, вірянину треба бути з релігійної сім’ї і регулярно відвідувати церковні збори. Ці пункти підтвердять парафіяни або позначки в журналах відвідувань, якщо вони ведуться. Людина також має жертвувати гроші, майно, допомагати розвивати діяльність конфесії, підсумував Леонтьєв.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».