Навіть після втрати дому українці продовжують отримувати “подарунки” у вигляді рахунків за комунальні послуги.
Попри те, що будівля перетворилася на руїни, електроенергія, газ та інші послуги — на папері — продовжують “надаватися”.
Про це розповів голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко в інтерв’ю журналістці Олені Кістріце. За його словами, в Україні зафіксовано численні випадки, коли людям, чиї будинки були зруйновані внаслідок бойових дій, продовжують нараховувати борги за ЖКП. Ідеться не лише про технічну помилку — це системна проблема, яка потребує негайного вирішення на законодавчому рівні.
Як таке можливо?
Усе зводиться до відсутності чітких механізмів автоматичного припинення нарахувань у разі знищення житла. Комунальні підприємства часто не отримують інформацію про фактичний стан будинку або ж ігнорують її, орієнтуючись на старі реєстраційні дані. Система продовжує працювати за інерцією, навіть коли житло вже не існує.
Що робити людям у такій ситуації?
Поки що єдиний вихід — самостійно звертатися до постачальників послуг із підтвердженням руйнування (акти обстеження, фотофіксація, документи від органів місцевого самоврядування). Проте це надскладний процес, особливо для тих, хто втратив усе і не має доступу до документів або зв’язку.
Чому це важливо?
По-перше, постраждалі люди ризикують опинитися в борговій ямі за те, чим не користуються і не можуть користуватися. По-друге, це створює правовий хаос і підриває довіру до державної системи управління комунальними послугами.
Яким має бути рішення?
Олег Попенко наголошує: потрібно на рівні держави створити єдиний реєстр зруйнованого житла, який автоматично припинятиме нарахування комунальних платежів. Також має бути спрощена процедура списання вже нарахованих боргів для тих, хто постраждав від війни.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».