Минулоріч уряд затвердив розподіл освітньої субвенції на 2025 рік. Як наслідок, з 1 вересня невеликі заклади освіти, у яких навчається менш ніж 45 дітей, отримувати державне фінансування більше не будуть. Насамперед рішення торкнеться сільських громад. У Міністерстві освіти і науки України запевнили – такі зміни є «м`яким примусом» і покликані стимулювати місцеві органи самоврядування забезпечувати якіснішу освіту учням громад. Про це йдеться в інтерв`ю старшого експерта з освіти Програми Polaris Сергія Дятленка виданню Oboz.ua.
Згідно з рішенням Кабміну, до розрахунку освітньої субвенції з 1 вересня 2025 року будуть включені лише ті школи, де навчається понад 45 дітей. За словами Дятленка, це спричинено тим, що школи з мінімальною кількістю учнів не виконують свого завдання.
«З часом кількість знань, які накопичує людство, збільшується, і джерел, звідки можна почерпнути ці знання, також більшає (інтернет, ШІ). На сьогодні цінність ховається не в самих знаннях, а у вмінні їх відшуковувати, відфільтровувати й застосовувати при вирішенні реальних практичних завдань…Вже не достатньо просто розповісти учням матеріал, змусити прочитати його та вивчити. Потрібна взаємодія з іншими людьми, щоб наблизити процес навчання до реальних умов суспільства», – зауважує експерт.
На думку Дятленка, у малих школах відсутня конкуренція, подібна до дорослого життя. Тож задля досягнення колективних результатів та командних успіхів клас має містити щонайменше 10 учнів. Також він прокоментував Закон України «Про повну загальну середню освіту» , де мінімальна наповнюваність класу становить п’ять учнів. Експерт пояснив, що не кожного року народжується однакова кількість дітей. Тож аби забезпечити сталість процесу, визначено саме таку мінімальну наповнюваність класу. Крім того, Дятленко наголошує і на необхідності педагогів, які можуть якісно викладати свій предмет.
Сергій Дятленко каже: «Якщо в школі мало дітей, то здебільшого в цьому населеному пункті немає і вчителів з усіх предметів, і тому ці предмети змушені викладати не профільні спеціалісти. Також необхідних фахівців можна запросити з інших населених пунктів. Але тоді постануть питання витрати часу на доїзд до школи таких спеціалістів чи навіть про можливість такого доїзду, адже шкільного автобуса для таких цілей спеціально не виділяють» .
Також експерт наполягає на наявності належних умов для нормального освітнього процесу: «Це і будівля школи, і затишок у класах, і наявність спортивної зали, місць для відпочинку; їдальня, бібліотека, внутрішні вбиральні. Словом, усе, що робить перебування в школі комфортним. А тепер ще й укриття необхідні». Будувати укриття мають засновники комунальних шкіл, зокрема, міські та селищні ради. Тож у великих шкіл є вагомі переваги у сфері фінансування та можливостях зведення укриттів, зауважив Дятленко.
«Щоб закрити школу необхідне відповідне рішення від депутатів місцевої ради. Початкові школи продовжуватимуть фінансувати незалежно від кількості учнів. На ті початкові школи та гімназії, що є філіями інших гімназій чи ліцеїв, обмеження фінансування також не поширюється», – уточнив Сергій Дятленко.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».