В Україні 74% громадян вважають боротьбу з корупцією найважливішою реформою для країни. Серед інших пріоритетних напрямів, які варто реформувати, українці виділили сферу національної безпеки, оборони та судової системи. Щодо поліції та митниці, то їх реформування є важливим лише для 10% громадян.
Про це йдеться у дослідженні Соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного у восени 2024 року. Експерти опитали 2000 респондентів протягом 24-29 вересня.
За даними соціологів, 84% громадян не задоволені антикорупційними зусиллями в Україні, тільки 15% опитаних задоволені ними. Найбільш позитивно оцінили реформу цифрової трансформації – 66% респондентів висловили задоволення її реалізацією.
Щодо реформи національної безпеки, 46% опитаних висловили задоволення, тоді як 47% залишилися незадоволеними, а 7% не визначилися. Ситуація з реформами поліції та митниці також виявилася неоднозначною: 57% респондентів не задоволені реформою поліції, в той час, як 40% висловили позитивні оцінки. Митною реформою незадоволені 56% українців, ще 30% задоволені і 15% не визначилися. Найнижчу оцінку отримала судова реформа, з 73% незадоволених і лише 21% задоволених.
За даними цього ж дослідження, майже половина українців довіряє новинам з Telegram-каналів. На другому місці – YouTube, на який покладаються 26% респондентів. Телемарафони отримали третє місце з рівнем довіри в 21%. Загальнонаціональне мовлення використовується для отримання надійної інформації лише 21% опитаних.
Також українці вважають Facebook головним джерелом фейків та дезінформації: 53% респондентів не довіряють сервісам, пов’язаним із Марком Цукербергом. Близько 35% опитаних висловили недовіру до новинних каналів месенджерів, включаючи Telegram. Подібний рівень недовіри спостерігається й до інформації з телебачення.
За даними опитування Центру Разумкова, майже половина українців проти електронного голосування на виборах. 37,5% українців не підтримують таку ідею. Водночас молодь висловлює більшу підтримку такому нововведенню. Найбільше противників онлайн-голосування серед людей старшого віку.
Лише 33% опитаних позитивно ставляться до електронного голосування на виборах усіх рівнів, тоді як 42-43% мають негативну думку щодо інтернет-виборів. Щодо способу реалізації електронного голосування, 31% респондентів вважають, що воно може відбуватися через “Дію”, 15% — що необхідно створити новий спеціалізований сервіс. При цьому 37,5% респондентів категорично проти електронного голосування, а 16% не змогли визначитися.