Українська система освіти переживає черговий виток трансформацій, і цього разу зміни стосуються старшої школи. Реформа, що передбачає створення мережі академічних ліцеїв, викликає більше запитань, ніж відповідей. У Міністерстві освіти і науки стверджують, що все продумано, але чи так це насправді?
Згідно із законом, ліцеї мають стати окремими закладами, які будуть відокремлені від гімназій і початкових шкіл. Там навчатимуться учні 10–12 класів, що забезпечить їм повну середню освіту. Ідея начебто правильна, але є нюанс: у ліцеї має бути щонайменше 300 учнів (по чотири класи кожного року навчання). Якщо громада не зможе забезпечити таку кількість учнів, ліцей не створять.
Тобто, якщо ви живете у невеликій громаді, ваші діти, ймовірно, муситимуть щодня добиратися до сусіднього міста чи жити в пансіоні при ліцеї.
Вчителька та журналістка Інна Фрідкіна у своїй публікації наголошує на недосконалостях реформи. За її словами, держава не надає гарантій, що для ліцеїв будуть створені всі необхідні умови:
- Інфраструктура. Брак якісних доріг, шкільних автобусів та пансіонів ставить під сумнів доступність освіти для дітей із віддалених сіл.
- Фінансування. Місцеві громади, які не зможуть скоротити мережу ліцеїв до необхідного рівня, залишаться без державної підтримки. Утримувати заклади коштом місцевого бюджету — майже неможливо.
- Безпека. У нинішніх умовах війни багато батьків не готові відправляти своїх дітей жити в гуртожитках далеко від дому.
школа
школаІ хоча реформа має завершитися до 2030 року, вже зараз зрозуміло, що її впровадження супроводжується численними складнощами.
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».