Журналісти “Громадського” спостерігали за роботою співробітників ТЦК, розмовляли з військовими, які зараз працюють у військкоматах, і дізналися їхню думку про гучні скандали під час мобілізації. У Тульчинському ТЦК на Вінниччині, куди приїхали журналісти, розповіли, що до 90% співробітників – ветерани бойових дій.
Учасники бойових дій, яких після поранень перевели працювати в тил роздавати повістки, відчули, що ставлення до військових громадян змінюється. І тепер під час мобілізаційних заходів замість подяки за захист вони іноді чують на свою адресу прокляття.
“Бувало, навіть машиною намагалися нас збити, наїхати”, – зізнаються вони.
“Кажуть: “Чому ти повернувся, чому тебе там не вбили, що тепер тут повістки роздаєш?”. Я минулого року, коли був після лікарні у відпустці, мене люди зустрічали, а тепер багато хто навіть не вітається”, – каже співробітник ТЦК Дмитро.
“Три дні тому мене “задули” з балончика”, – згадує ТЦКвець Олександр, який воював ще в АТО, а після початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт, а тепер працює у військкоматі після серйозного поранення.
Один із співробітників ТЦК відверто зізнався, що іноді доводиться “возити в бусику”: це тоді, коли людина отримала повістку і неодноразово відмовлялася прийти до військкомату. Але виключно із поліцією. Іноді до співробітників ТЦК звертаються жінки з метою налякати своїх чоловіків, або “надавати” їм.
“Бувало, що дзвонить жінка і каже, що у неї чоловік – ухилянт, чи можемо ми його мобілізувати. Але ми так не працюємо”, – ділиться Катерина Губрій, військовослужбовець Вінницького обласного ТЦК та СП.
Військкоми зазначають, що найбільше сперечаються під час мобілізаційних заходів чоловіки, які мають законні підстави на відстрочку чи бронювання. Так, мовляв, самостверджуються.
“Чоловіків – темрява! Чому мого сина зачепили? Депутатів у Києві нехай мобілізують!” – емоційно каже чоловік пенсійного віку, стоячи на двох милицях у центрі. Він приїхав після дзвінка свого сина, якого зупинили на вулиці співробітники Тульчинського районного територіального центру комплектації та соціальної підтримки. Літній чоловік із лайкою пояснював, що справді є людиною з інвалідністю і його сина чіпати не можна.
Перевіривши у базі, вони з’ясували, що чоловік справді має броню як опікун батька з інвалідністю, але перебуває у розшуку, бо не оновив військово-облікові документи.
“Нехай у Києві 450 депутатів своїх синів на війну відправляють, бо наші діти воюють”, – кажуть журналістці колоритні бабусі на лавці біля під’їзду.