Основними й першочерговими спадкоємцями майна певної особи є її діти. Якщо спадщина передається кільком дітям, то її розподіляють між ними рівними частинами.
Однак трапляється, що одного зі спадкоємців можуть повністю позбавити права на спадщину. Про це йдеться у статті 1224 Цивільного кодексу.
У разі, якщо спадкоємець не забезпечував належного піклування про спадкодавця (який, наприклад, через вік, стан здоров’я або фізичні вади потребував допомоги), суд має право позбавити такого спадкоємця права на спадщину. Це положення стосується як батьків, так і повнолітніх дітей.
Під час судового розгляду враховуються такі аспекти:
- чи свідомо уникав спадкоємець виконання своїх обов’язків;
- чи виконував він зобов’язання перед спадкодавцем;
- чи потребував спадкодавець сторонньої допомоги;
- чи мав спадкоємець можливість надати цю допомогу.
Варто зазначити, що у разі, якщо суд встановить неналежну поведінку спадкоємця, його можуть визнати негідним. Це означає повну втрату права на спадщину.
За даними Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, підставами для позбавлення права на спадкування є такі випадки:
- Особа свідомо позбавила життя спадкодавця або одного з потенційних спадкоємців чи вчинила замах на їхнє життя (виключення становить випадок, коли спадкодавець, знаючи про це, усе ж вказав цю особу у своєму заповіті).
- Особа навмисно заважала спадкодавцю скласти, змінити або анулювати заповіт, чим створила умови для набуття права на спадщину для себе чи інших або збільшення своєї частки у спадщині.
- Батьки не мають права успадковувати після дитини, якщо були позбавлені батьківських прав і ці права не були відновлені на момент відкриття спадщини.
- Батьки (усиновлювачі), повнолітні діти або інші особи можуть бути позбавлені права на спадщину, якщо вони ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, що підтверджено рішенням суду.
- Особи, між якими шлюб є недійсним або визнаний таким судом, також не мають права на спадщину. У випадку, якщо шлюб був визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, суд може визнати право на спадщину за іншим із подружжя, який залишився живим і не знав чи не міг знати про причини недійсності шлюбу. Це стосується частки майна, набутого під час такого шлюбу.
Зазначені підстави стосуються всіх категорій спадкоємців, включно з тими, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також осіб, на користь яких було оформлено заповідальний відказ.