Українців турбує питання мобілізації, особливо на тлі розмов про можливе перемир’я. Чи призведе це до послаблення мобілізаційних заходів, або ж усе залишиться без змін?
На це питання відповіли представники парламентського комітету з питань безпеки та оборони, повідомляє ТСН.
Чи чекати на демобілізацію
Як пояснив Федір Веніславський, мобілізація безпосередньо залежить від рішення Генерального штабу. Якщо фронт потребуватиме більше людей, темпи призову залишаться високими або навіть зростуть. Якщо ж ситуація дозволить зменшити потребу в нових бійцях, мобілізація може бути скорочена.
Однак демобілізація неможлива без офіційного скасування воєнного стану. Навіть якщо буде досягнуто перемир’я, воєнний стан діє щонайменше до 8 травня 2025 року, і після цього терміну президент ухвалюватиме нове рішення.
Перемир’я ≠ кінець війни
Нардепка Ірина Фріз наголошує: мобілізація і воєнний стан – це пов’язані процеси. Поки триває війна, мобілізація буде продовжуватися, незалежно від перемовин і домовленостей про тимчасове припинення вогню.
“Перемир’я не означає завершення війни. Україна має бути готова до нових загроз, тому питання мобілізації не може бути зупинене”, – зазначила Фріз.
Чому мобілізація не припиняється
За словами експертів, мобілізація – це не лише поповнення армії, а й її оновлення. Без регулярного призову військові підрозділи можуть зазнати виснаження, що створює загрозу для оборони країни.
Крім того, війна триває не з 2022 року, а з 2014-го, коли росія розпочала збройну агресію проти України. Історія показує, що припинення мобілізації у критичні моменти може призвести до тяжких наслідків.
“100 років тому Україна розпустила армію – і в результаті отримала окупацію, Голодомор та масові репресії”, – нагадують історики.
Таким чином, навіть у разі перемир’я мобілізація продовжиться, оскільки Україна має бути готовою до будь-яких сценаріїв розвитку подій.