В Україні пропонують конфіскувати необґрунтовані активи не лише у посадовців-корупціонерів, а й у інших осіб із незаконними активами. Про це інформує Судово-юридична газета.
Правовий режим конфіскації необґрунтованих активів пропонують застосовувати не тільки стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, але і щодо випадків іншого незаконного походження активів, зокрема одержаних від вчинення інших правопорушень.
Поширення правового режиму конфіскації необґрунтованих активів не тільки стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (що стосується активів корупційного походження), але і щодо випадків іншого незаконного походження активів, зокрема одержаних від вчинення інших правопорушень, та запровадження ефективного механізму конфіскації у цивільному процесі. Такий захід передбачено планом з реалізації Стратегії повернення активів на 2024—2025 роки, який Кабмін затвердив розпорядженням від 13 серпня 2024 р. № 759-р.
Нагадаємо, інститут визнання необґрунтованих активів в українському законодавстві був запроваджений Законом №263-ІХ від 31.10.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів». Під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Цивільна конфіскація — це правовий механізм, який дозволяє суду стягувати незаконно набуті активи у державний бюджет.
Отже, пропонується поширити цей механізм і на інші «випадки іншого незаконного походження активів, зокрема одержаних від вчинення інших правопорушень». Кабмін не конкретизує ці випадки, але вказує, що при цьому має бути «визначено шляхи та інструменти щодо меж розширення сфери застосування цивільної конфіскації з метою попередження визнання відповідних заходів неконституційними та/або оскарження потенційного порушення прав людини до Європейського суду з прав людини».
Також у Плані заходів розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту про стягнення в дохід держави активів осіб, які причетні до вчинення кримінальних правопорушень та ухиляються від кримінального правосуддя до винесення вироку.
В 2024 році Стратегія містить пункт про удосконалення національного законодавства щодо здійснення заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування з метою забезпечення конфіскації майна, вартість якого відповідає доходам від кримінальних правопорушень (конфіскація вартості), розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо механізму забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування, забезпечення захисту прав потерпілого в кримінальному провадженні за рахунок активів обвинуваченого.
Крім того, відповідно до Стратегії і плану передбачені:
- розроблення та подання КМУ законопроекту щодо розширення доступу до додаткових джерел інформації, необхідних для ефективного виявлення та розшуку активів, одержаних від корупційних та інших злочинів
- забезпечено можливість здійснення АРМА заходів з виявлення та розшуку активів шляхом доступу не тільки до автоматизованих інформаційних та довідкових систем, реєстрів і банків даних, а і до інших носіїв інформації, визначених суб’єктом звернення до АРМА
- запровадження як заходу забезпечення кримінального провадження припинення операцій (заморожування) у розумінні міжнародних договорів з метою тимчасової заборони передачі, перетворення, відчуження або тимчасового вступу у володіння таким майном, або тимчасового здійснення контролю над ним, необхідності надання повноважень з ініціювання такого заходу та визначення переліку державних органів, що матимуть такі повноваження
- розроблення та подання КМУ законопроекту щодо права відповідних органів та/або посадових осіб вчиняти дії, спрямовані на тимчасове позбавлення відповідних осіб права користуватися та розпоряджатися активами у разі виявлення активів, на які може бути накладено арешт, у тому числі з метою їх конфіскації та/або стягнення в дохід держави
- залучення міжнародних компаній-провайдерів, що володіють корпоративною інформацією про активи юридичних осіб, фізичних осіб, підприємств у всіх доступних іноземних державах чи мають доступ до такої інформації
- розроблення та видання спільного наказу щодо внутрішнього розподілу повернутих на користь держави активів тощо.
