В Україні зростання ціни продуктів — тема дня для кожного пересічного громадянина. Продовольчі товари становлять понад 40% споживчого кошика, який використовують для розрахунку індексу інфляції.
Чому дорожчають продукти в “житниці Європи”? Чи зміниться ситуація на краще? Які прогнози дають аналітики продовольчого ринку?
У червні ситуація може різко змінитись
Їжа вгамовувала інфляцію протягом останніх місяців, але вже в червні ситуація може різко змінитись. Планові та аварійні відключення електроенергії та збільшення вартості електроенергії майже на 64% (відтепер новий тариф становитиме 4,32 грн/кВт-год для всіх споживачів незалежно від обсягу споживання і діятиме до кінця квітня 2025 року) боляче вдарили по економіці, зокрема виробництві продовольства.
Схоже, така ситуація надовго. В осінньо-зимовий період 2024—2025 років Україна входить із дефіцитом енергетичних потужностей, тож слід бути готовими до того, що відключення електрики можуть тривати по 10 годин, попередив член парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк. І це безпосередньо позначиться на цінах на продукти.
“Відключення електроенергії призведе до зменшення обсягів виробництва та підвищить собівартість виробництва продовольства через заміну централізованого постачання більш дорогими альтернативними джерелами”, — прогнозує Ілля Несходовський, керівник аналітичного напрямку у ГО “Мережа захисту національних інтересів “АНТС”.
Першими вдарили на сполох пекарі
“Вартість хліба може зрости на 25—30% внаслідок подорожчання борошна нового врожаю та через відключення електроенергії. Адже у виробників з’являється потреба у використанні генераторів і пального для генерації енергії”, – заявив президент “Всеукраїнської асоціації пекарів”, директор ТОВ “Київ Хліб” Юрій Дученко.
Попри те, що пекарні — це критична інфраструктура, аварійні відключення все ж відбуваються, і не всі підприємства обладнані генераторами.
“В червні на 10% відбудеться подорожчання хліба простої рецептури”, — додає Дудченко. Адже вартість електроенергії у собівартості хліба простої рецептури становить 50 копійок, а при виробництві на генераторі – 1,5 грн.
Під ударом опинилося виробництво курятини та яєць. Тривалість відключень на птахофабриках нині подекуди становить від 7 до 10 годин. Та гірше те, що виробництво комбікормів для годівлі птиці взагалі не адаптоване до функціонування під час відключень електроенергії.
“Використання резервних джерел живлення не лише суттєво збільшує собівартість виробництва продукції, а й підвищує ризики втрати поголів’я птиці внаслідок можливих збоїв у роботі”, — попереджає виконавчий директор асоціації “Союз птахівників України” Сергій Карпенко.
Неможливість деякий час випускати продукцію через відключення електроенергії змусить виробників закладати певну націнку як фактор компенсації за зменшення обсягів виробництва. І це також позначиться на цінниках.
Підвищення ціни чи скорочення виробництва
На скільки подорожчають ті чи інші продукти, зараз сказати важко, але однозначно — виробники продуктів мусять або підвищити ціну, або скоротити виробництво, або навіть закрити свої підприємства через неможливість працювати на альтернативних джерелах живлення. Це перш за все підприємства, що випускають продовольчу продукцію, яка потребує охолодження.
Хоча мережі продуктового ритейлу мають генератори, у Varus, Novus та Auchan скорочують кількість продуктів із коротким строком зберігання і тих, що потребують холодильного обладнання: молочних товарів, морозива та готової їжі. Магазини перебудовують логістику, щоб забезпечити реалізацію без залишків, і збільшують частоту поставок, але поки що стрибка цін не відстежують.
“Відключення електроенергії та підвищення цін на електроенергію додасть від 5 до 20% в структурі собівартості в харчових продуктах і це дасть до 4% подорожчання кінцевої продукції”, — попереджає Несходовський.
Сирі продукти в короткостроковому періоді все ще залишатимуться дешевшими, аніж торік. Проте в другому півріччі 2024-го ціни зростуть на тлі низької бази порівняння через менший очікуваний врожай, — попереджає НБУ у своєму інфляційному звіті за березень 2024 року.
Директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг АТ “Укрексімбанк” Антон Болдирєв за підсумками 2024 року очікує прискорення зростання цін до близько 8−9% в річному вимірі. Тиснутимуть на індекс споживчих цін 2024-го ще декілька чинників, зокрема, можливе зростання курсу гривні до долара цього року.
Але дефіциту товарів не буде навіть за найбільш негативного сценарію. “Ми побачимо знову збільшення частки імпортних продуктів, зокрема польських”, — заспокоює Несходовський.
Ресторатори зберігають спокій
А от хто зберігає спокій, то це мережі кафе та кав’ярень. Два роки війни з блекаутами загартували рестораторів і вони готові до всіляких несподіванок. Для невеличкого кафе на три—п’ять столиків година роботи на генераторах коштує 93 грн собівартості електроенергії, тоді як на традиційній генерації – 90 грн. Тобто різниця мінімальна. Заклади харчування вже в перший рік війни забезпечили себе різноманітними генераціями електроенергії: на додаток до електричних купили газові плити з балонами.
Великі ресторани потребують більше витрат, більших генераторів, тож електроенергія коштує 200—250 грн роботи генератора на годину, до якого треба додати, крім солярки, ще витрати на обслуговування та мастила.
“Умовно кажучи, співвідношення витрат на традиційну генерацію електроенергії та на отримання електроенергії за допомогою генератора співвідноситься як 1 до 2,5 чи до 3”, — пояснює ситуацію ресторатор Максим Храмов.
Собівартість чашки кави в ресторані 15 гривень, а продають її за 60. “Але за умов відключення електрики ресторації не будуть підіймати ціну. Навіть за собівартості чашки кави 30—35 грн заклади будуть продавати її за ті ж 60 грн, зменшуючи свій маржинальний прибуток”, — пояснює Храмов.
Масові відключення електроенергії не є новиною для власників кафе, які до цього добре підготувались. “Система закладів харчування продемонструвала чудеса виживання. І буде продовжувати свій розвиток”, — впевнений Храмов.
Довідка. Споживчі ціни у травні 2024 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 3,3% (у квітні цей показник був 3,2%). Це мінімальне значення з жовтня 2020 року, коли річна інфляція становила 2,6%.
Найбільше порівняно з травнем 2023 року подорожчало масло вершкове — на 15,1%. Трохи менше це стосується фруктів (+8,7%) та молока (+7,9%). Сир додав у ціні 7,4%, хліб — 6,5%. Риба подорожчала на 5,4%, м’ясо і м’ясопродукти — на 2,9%. Водночас Держстат у травні зафіксував зменшення цін відносно аналогічного місяця 2023 року на яйця (на 35,6%), соняшникову олію (на 14,2%), овочі (17,4%) та цукор (14,2%).
Новини про життя людей, соціальні зміни, історії українців, громадські ініціативи та культурні тенденції. Усе, що відображає настрої та події в українському суспільстві, — читайте в розділі «Суспільство».