Рахункова палата України нещодавно завершила свій перший аудит діяльності Пенсійного фонду в умовах військового стану, виявивши кілька важливих висновків та рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності бюджету та скорочення непотрібних видатків, як повідомляє «napensii».
Основні висновки аудиту наголошують як на структурних, так і на операційних проблемах у ПФУ.
Недоліки бюджету та залежність від іноземної допомоги:
ПФУ значною мірою залежить від субсидій з державного бюджету, який сам по собі сильно потребує міжнародної допомоги та кредитів. Ця залежність робить ПФУ фінансово вразливим та наголошує на необхідності більш ефективного розподілу ресурсів.
Розбіжності у фінансовій звітності:
Аудит виявив незначні розбіжності у звітності з міжнародними партнерами (близько 0,1% від поданих сум) та невідповідності у фінансових звітах між ПФУ та Державним казначейством, що впливає на прозорість.
Затримка затвердження бюджету:
Твердження бюджету ПФУ на 2024 рік було відкладено до жовтня, що обмежило його операційну ефективність протягом більшої частини року. У звіті наголошується на необхідності своєчасного затвердження бюджету для забезпечення належного фінансового планування та моніторингу.
Демографічні та економічні проблеми:
Старіння населення України та скорочення робочої сили, що вносить внески до пенсійної системи, навантажують бюджет ПФУ. Зобов’язання щодо виплати пенсій збільшилися, а доходи від внесків скоротилися. Крім того, ПФУ має майже 50 млрд грн боргів від підприємств та 73 млрд грн заборгованості перед пенсіонерами, часто через несвоєчасне виконання судових постанов про виплати.
Пропоновані заходи щодо підвищення ефективності та скорочення витрат:
Понад 300 000 переміщених пенсіонерів не пройшли обов’язкової фізичної ідентифікації у 2023 році, що призвело до щомісячної економії у розмірі 1,6 млрд грн. Рахункова палата пропонує додатково посилити заходи ідентифікації, особливо для тих, хто отримує пенсії у тимчасово окупованих чи районах бойових дій.
Переогляд пенсій з інвалідності:
Затримка переогляду інвалідності під час військового стану обходиться ПФУ у 4 млрд грн щорічно. Аудитори рекомендують переглянути питання, чи слід продовжувати виплачувати пенсії по інвалідності тим, хто може бути працездатний, що може призвести до скорочення кількості одержувачів.
Переоцінка пільг за географічною ознакою:
Аудит ставить під сумнів додаткові пенсії, які надаються мешканцям гірських та радіаційно забруднених районів, які залишаються незмінними протягом майже 30 років. У звіті пропонується переглянути список відповідних районів, а проект державного бюджету на 2025 рік може призупинити 20% підвищення пенсій для мешканців гірських районів.
Усунення зловживань у сфері пенсійного забезпечення:
Аудит виявив випадки масової реєстрації пенсіонерів за єдиними адресами в забруднених зонах для отримання більш високих виплат, що коштує державі приблизно 66,5 млрд грн за два роки. Посилення процесів перевірки та запобігання таким зловживанням вважаються необхідними.
Суперечливі наслідки та реакція громадськості:
Рекомендації спрямовані на обмеження пенсійних виплат для переміщених осіб, пенсіонерів з інвалідності та осіб, які мешкають у певних географічних районах, з метою економії державних коштів в умовах економічних обмежень. Однак цей підхід піддався критиці за потенційне покарання вразливих груп.
Крім того, суттєві зарплати посадових осіб Рахункової палати, незважаючи на заклики скоротити пенсійні витрати, викликали невдоволення громадськості та порушили питання пріоритетності заходів економії за рахунок пільг пенсіонерів.
Також наголошується, що середня заробітна плата керівництва Рахункової палати з усіма надбавками у 2024 році перевищує 200 тисяч на місяць.