Президент України Володимир Зеленський підписав зміни до закону про реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів “Оберіг”. Тепер ЦВК, податкова і міграційна служби передавати особисті дані громадян від 17 до 60 років до бази даних “Оберіг”.
Детальніше про це розповів експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун.
Які дані військовозобов’язаних будуть у розпорядженні ТЦК
Згідно зі слів експерта, йдеться про таку інформацію:
- ім’я;
- прізвище;
- по батькові;
- наявність банківського рахунку;
- дата народження;
- інші ідентифікаційні дані.
Водночас Корсун заявив, що не зовсім розумію, як ця інформація допоможе військкоматам, якщо, наприклад, стан рахунку не буде повідомлятися.
“Сам стан рахунку — це інформація, яку можна передавати комусь лише за рішенням суду. Банк мусить дотримуватися і не розголошувати її. Якщо факт наявності рахунку також є банківською таємницею, це може видаватися лише за рішенням суду. В іншому випадку ми рухаємося в бік авторитаризму та порушення прав людини”, – пояснив експерт з кібербезпеки.
Він наголосив, що стан війни тут не має значення.
“Ми боремося за права людини, свободу, демократію та цінності”, – підкреслив Костянтин Корсун.
Він додав, що законодавство США побудовано навколо прав громадянина.
“Кожен громадянин США є центром усієї системи права, і вся система спрямована на захист його інтересів”, – уточнив Корсун.
На його думку, в Україні ж законодавство часто працює на державні органи влади, і права людини залишаються на другому плані.
Чи зможе громадянин заборонити публікацію своїх даних за допомогою суду
Згідно зі слів Корсуна, навіть якщо український суд ухвалить рішення про заборону обробки персональних даних громадянина (наприклад, у реєстрі “Оберіг”), то контролювати виконання цього рішення буде практично неможливо.
“Дані, які циркулюють у державних мережах, не підлягають повному контролю. З одного боку, громадянин має право на захист своїх даних, але з іншого – він має обов’язки, які без обробки цих даних не можуть бути реалізовані…”, – пояснив експерт.
Він вважає, що ця ситуація “утопічна двічі”, адже навряд суд ухвалить подібне рішення, а державні органи виконають подібне судове рішення.