У гірській місцевості на північному заході Таджикистану, біля річки Зеравшан, розташовані руїни забутого стародавнього палацу. Цей величний комплекс колись був серцем жвавого міста на Шовковому шляху, поблизу сучасного кордону Таджикистану з Узбекистаном. У часи свого розквіту стіни палацу були прикрашені яскравими фресками та вишуканою різьбою по дереву, більшість яких були втрачені з часом. Однак нещодавно археологам вдалося відтворити одну з найдивовижніших фресок.
Про це пише видання Popular Science.
Забута цивілізація на Шовковому шляху
Протягом століть палац був вражальним центром влади Согдіани — батьківщини стародавнього іранського народу, відомого як согдійці. Одна з найперших згадок про Согдіану датується V століттям до нашої ери, коли ця земля була частиною однієї з перших світових імперій — Ахеменідської Перської імперії. Пізніше, у IV столітті до н. е., Олександр Македонський завоював Согдіану, поглинувши ці землі у свою недовговічну, але грандіозну імперію.
Через сім століть після походів Олександра согдійці досягли свого зеніту. Завдяки своєму стратегічному розташуванню між Азією та Європою вони стали вправними купцями, торгуючи індійським коштовним камінням, тибетським мускусом та розкішним хутром. Цей золотий вік проіснував до VIII століття, коли більшість регіону захопили ісламські сили. Деякі согдійці прийняли іслам, інші асимілювалися з китайською культурою, а ще інші просто зникли. Протягом кількох століть согдійці значною мірою втратили свою самобутню культурну ідентичність, перетворившись на забуту цивілізацію.
Загадка вогняної фрески
Хоча більша частина согдійської культури була втрачена, деякі їхні споруди все ще стоять, включаючи руїни розкішного палацу Санджар-Шар. Залишки цього масивного комплексу, побудованого в V столітті нашої ери, вражають своєю архітектурою: численні великі зали були асиметрично розташовані вздовж центрального Т-подібного коридору. Гостей палацу, ймовірно, зустрічали скарби з усього стародавнього світу.
Протягом десятиліть радянські археологи вели розкопки на цьому місці, знайшовши безліч фрагментів настінних фресок. У 2022 та 2023 роках були виявлені, мабуть, найзагадковіші фрагменти. Відтворена вперше археологом Майклом Шенкаром з Єврейського університету в Єрусалимі та його командою, фреска показує чотирьох жерців, які супроводжують хлопчика до стаціонарного вогняного вівтаря. Подібні зображення раніше знаходили лише на оссуаріях (склепах для зберігання людських останків), і навіть там вони зазвичай показували лише двох жерців. Ця фреска унікальна.
«Сцена поклоніння вогню є рідкісним доповненням до согдійської візуальної культури», — зазначається в дослідженні, опублікованому в журналі Antiquity. — «Вона пропонує безпрецедентні відомості про согдійське суспільство напередодні його занепаду».
Жрець на чолі процесії, зображений на колінах, очевидно, був найважливішим, але його зображення, на жаль, найгірше збереглося. Він, ймовірно, підносив невеликий вівтар до великого, стаціонарного. Однак такі підношення зазвичай робилися намальованим або виліпленим божествам, а не вогняним вівтарям. Учені досі не можуть зрозуміти, який саме зв’язок між цими елементами. Ще більше загадок додає жрець, який одягнений у ритуальну пов’язку на обличчі, що все ще використовується сьогодні зороастрійськими священиками, а також стрічка на його шиї — деталь, яка зазвичай супроводжує лише королів і божеств.
Науковці сподіваються, що согдійці залишили більше підказок, щоб розгадати таємницю цієї фрески та інші секрети славетного Королівського палацу Санджар-Шар.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».