Ми всі спимо, але наука про сон залишається вражаюче незвіданою. Хоча багато досліджень уже довели, що якість сну впливає на фізичне та психічне здоров’я, більшість із них розглядали лише окремі чинники.
Натомість нове дослідження, опубліковане в журналі PLOS Biology, пропонує ширший, інтегрований підхід. Команда вчених проаналізувала дані 770 молодих здорових людей, включаючи інформацію про сон, психічний стан, стиль життя і навіть знімки мозку, отримані через МРТ.
У результаті науковці виокремили п’ять унікальних “профілів сну”, кожен із яких демонструє певні закономірності у роботі мозку та поведінці. Ці висновки відкривають нові можливості для розуміння, діагностики та лікування порушень сну.
Дослідники назвали свої підходи біопсихосоціальними, оскільки кожен профіль враховує не лише фізіологічні аспекти сну, а й психологічні та соціальні характеристики.
Виявилося, що різні моделі сну можуть бути тісно пов’язані з рівнем тривожності, агресії, депресії, сумлінності та навіть із шкідливими звичками. Причому ці особливості мають своє відображення у функціонуванні мозку — структура нейронних мереж у представників різних профілів істотно відрізняється.
Перший профіль об’єднує людей, які мають значні проблеми зі сном: їм важко засинати, вони незадоволені якістю відпочинку. Це супроводжується високим рівнем тривоги, депресії, страху та гніву. Другий профіль — менш очевидний: люди зі здоровим сном також демонстрували проблеми з психічним здоров’ям, зокрема СДУГ, стрес і смуток. Ймовірно, у цьому випадку джерело проблем лежить поза сном, наприклад, у генетиці або життєвих обставинах.
Третій тип пов’язаний з вживанням снодійного. Ці люди часто відчувають соціальну підтримку, демонструють сумлінність, однак мають труднощі з пам’яттю, просторовою орієнтацією та іншими когнітивними функціями. Четвертий профіль вказує на шкоду короткого сну: такі люди мають більше емоційних і мовних труднощів, агресивніші й менш ефективно обробляють інформацію. П’ятий — найскладніший: порушення сну, часті пробудження, агресивність, підвищений тиск, залежність від нікотину та алкоголю — усе це характерно для цієї групи.
Найважливіший висновок дослідників — те, що сон відображається не лише в нашій поведінці чи самопочутті, але й буквально у “проводці” нашого мозку. Тому діагностика та лікування порушень сну повинні враховувати не лише кількість годин, а й повний контекст — від психологічного стану до соціального середовища. Команда науковців сподівається, що класифікація за профілями допоможе медикам точніше виявляти ризики та призначати ефективніші індивідуальні стратегії лікування.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».