Дослідники стовбурових клітин успішно вивели мишей від двох батьків-самців, які досягли дорослого віку. Це є значним кроком, однак їм ще потрібно з’ясувати механіку генної модифікації, пише Interesting Engineering.
Як це вдалося зробити
У новому дослідженні, яке опубліковане в журналі Cell Stem Cell, вчені з Китайської академії наук, вирішили проблеми, які заважали розвитку одностатевого розмноження у ссавців.
“Зусилля в минулому, можливо, і розвивали ембріони, але вони переставали рости. Новий підхід зосередився на певному наборі генів”, – йдеться у пресрелізі.
За словами співавтора дослідження Ци Чжоу, через те, що “імпринтингові гени” регулюють експресію генів з “унікальними характеристиками”, вчені стверджують, що вони є фундаментальним бар’єром для одностатевого розмноження у ссавців.
Таким чином дослідники модифікували такі гени за допомогою різних методів, завдяки чому вони відкрили нові можливості в цій галузі досліджень, наблизивши світ до можливості створення дитини від двох одностатевих батьків.
“Ця робота допоможе подолати низку обмежень у дослідженнях стовбурових клітин та регенеративної медицини”, – підкреслив автор статті Вей Лі.
Миші-діти з двома татами
Також під час дослідження автори поцікавились: “Чи є гени імпринтингу єдиним бар’єром для бі-батьківського розмноження у ссавців?”
На що Ци Чжоу відповів:
“Навіть при штучному створенні бі-материнських або бі-батьківських ембріонів вони не розвиваються належним чином і зупиняються на певному етапі розвитку через ці гени”.
Зокрема вчені застосували 20 генетичних модифікацій до сотень генів імпринтингу, серед яких мутації зсуву рамки, видалення генів та редагування регуляторних ділянок. Врешті-решт вони “розробили стратегію, яка ефективно усуває найважчі дефекти розвитку у бі-батьківських ембріонів”.
“Впливаючи на ці гени, вони змогли отримати нащадків від бі-батьків за допомогою ін’єкції ядер гаплоїдних клітин ESC-комплементації та перенесення ядер соматичних клітин (SCNT). Лише 11,8% ембріонів вдалося розвинути до народження. Не всі миші також дожили до дорослого віку через стійкі дефекти розвитку”, – пояснили у матеріалі.
Водночас у більшості з тих, хто досяг зрілого віку, все одно спостерігався аномальний ріст та коротша тривалість життя. Крім того, такі миші були безплідними. Проте такий метод “призвів до отримання стовбурових клітин з більш стабільною плюрипотентністю”.
“Подальші модифікації генів імпринтингу потенційно можуть сприяти створенню здорових бі-батьківських мишей, здатних виробляти життєздатні гамети, і привести до нових терапевтичних стратегій лікування захворювань, пов’язаних з імпринтингом”, – зазначив у пресрелізі співавтор дослідження Жи-Кун Лі.
Чи можуть найближчими роками одностатеві пари мати дітей?
Команда дослідників планує провести такі ж дослідження на мавпах, але наразі вони зупинилися на мишах. Вони хочуть продовжувати робити експерименти з модифікацією генів імпринтингу, аби створити належні умови для нормального розвитку ембріона.
“Чи буде ця технологія в кінцевому підсумку застосована для лікування людських хвороб, залишається неясним”, – підкреслили у пресрелізі.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».