4 листопада протягом доби Сонце випустило 4 великі спалахи, два з яких були класу M, а ще два – класу X. Один спалах з кожної групи породив корональний викид маси, через які ми прямо зараз відчуваємо вплив магнітної бурі й відчуватимемо його, імовірно, до 8 листопада. Однак ще до того, як Земля зазнала удару сонячної плазми, планета зіткнулася з іншими наслідками, значно швидшими.
Чим сонячні спалахи відрізняються від корональних викидів маси?
Сонячні спалахи являють собою раптові й інтенсивні вибухи, що відбуваються через вивільнення магнітної енергії в активних областях сонячних плям. Спалахи – це не те ж саме, що корональні викиди маси, оскільки в другому випадку ми маємо справу не зі сплесками електромагнітного випромінювання, а з фізичним викидом матерії в космос. Відрізняються і їхні наслідки для нашої планети.
- Сонячний спалах супроводжується рентгенівським та ультрафіолетовим випромінюванням, яке поширюється в просторі швидкістю світла. Це означає, що для досягнення Землі йому потрібно стільки ж, скільки й світлу – близько восьми хвилин.
- Корональний викид маси рухається значно повільніше спалаху, долаючи відстань до Землі в середньому за три дні. Найшвидші можуть досягати планети за день, а найповільнішим може знадобитися 5 днів.
- Не кожен спалах супроводжується викидом, але потужні спалахи часто їх спричиняють.
Усе це означає, що енергетичні промені є першим, з чим ми стикаємось, коли на Сонці відбувається якась подія. Якщо корональні викиди маси (КВМ) спричиняють магнітні бурі, то спалахи призводять до радіаційних штормів і радіоперешкод.
Вплив сонячних спалахів на радіосигнали
Сонячний спалах випускає рентгенівську та ультрафіолетову радіацію, яка досягає Землі майже одразу і іонізує верхні шари атмосфери. Ця іонізація збільшує щільність електронів в іоносфері, особливо в області так званого D-шару, що веде до поглинання й приглушення високочастотних короткохвильових радіосигналів.
Через це:
- Виникають радіоперебої та “радіоблекаути” на великих територіях – зазвичай у ділянках, освітлених Сонцем на момент події, тобто на денній стороні планети.
- Порушується робота авіаційного, морського та військового зв’язку, знижується точність GPS і навігаційних систем.
- Переривання можуть тривати від кількох хвилин до годин, залежно від потужності спалаху.
Такі ефекти сонячного спалаху є наслідком енергетичного електромагнітного удару, а не частинок плазми, як у корональних викидах маси.
Що сталося після нещодавніх спалахів?
На Сонці сталося 4 великі спалахи, але найбільше нас цікавлять два з них.
- Перший спалах, класифікований як X1.8, стався в сонячній плямі AR4274. Цей вибух спровокував сильне відключення радіосигналів рівня R3, яке торкнулося значної частини Північної та Південної Америки, які в той момент були обернені до Сонця.
- Лише через кілька годин стався другий спалах класу X1.1. Він виходив з області, яка на той момент була прихована за південно-східним краєм сонячного диска, і викликав аналогічні проблеми з радіозв’язком над північною частиною Тихого океану, Новою Зеландією та східними регіонами Австралії.
Зазначимо, що відключення радіосигналу класифікуються за п’ятирівневою шкалою космічної погоди NOAA, яка безпосередньо пов’язана з досягнутим або очікуваним максимальним піком спалаху в м’якому рентгенівському випромінюванні.
- R1 – це незначний рівень.
- R2 – помірний.
- R3 – сильний.
- R4 – важкий.
- R5 – екстремальний.
Натомість самі спалахи класифікуються літерами A, B, C, M та X, де A – це найслабший, а X – найсильніший з можливих. Магнітні бурі своєю чергою позначають літерою G й цифрою від 1 до 5, залежно від потужності.
Наразі ця сонячна пляма, що має складну магнітну структуру, повертається в напрямку Землі. Це означає, що будь-які майбутні виверження можуть мати пряміший вплив на нашу планету. За прогнозами NOAA, найближчими днями ймовірність нових спалахів M-класу становить 65%, а X-класу – 15%. Це означає, не лише нові порушення зв’язку, а й магнітні бурі.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».