Після лише трьох тижнів навчання астронавти Олександр Герст і Маттіас Маурер здійснили посадку вертольота Бундесверу в засніжених Альпах. Таким чином астронавти відпрацьовують навички, необхідні для посадки на Місяць у межах місії «Артеміда-3» 2027 року.
Про це повідомляє Bild.
За штурвалом вертольота був 49-річний Герст, який відпрацьовує навички, необхідні для майбутньої посадки на Місяць. Ще три тижні тому він не мав досвіду керування цим повітряним судном, а тепер упевнено приземляє військовий Eurocopter EC-135 на зледенілих гірських схилах.
Герст і його колега Маурер (55 років, учасник космічної місії 2021 року) беруть участь у спільному проєкті Бундесверу та Європейського космічного агентства (ESA). У межах програми «Артеміда-3» один із астронавтів має шанс стати першим німцем, який висадиться на Місяці 2027 року.
Вертоліт використовується як найкращий спосіб імітації вертикальної посадки у космосі.
«В кінці це відчувалося цілком природно: вже не думаєш про те, що робиш, і раптом сідаєш на кам’яну брилу. Те, що ми змогли досягти цього всього за три тижні, справді вражає. Але, звісно, це заслуга інструкторів Бундесверу, які повірили у нас», — розповів Герст.
Головнокомандувач Бундесверу Карстен Бройєр спочатку сумнівався, чи варто дозволяти астронавтам-новачкам керувати військовим гелікоптером, але рішення себе виправдало.
«Це було абсолютно правильне рішення. Це досвідчені люди, перед якими стоїть грандіозне завдання — підготовка до місії, яка може значно просунути нас як людство та як європейську спільноту», — сказав генерал.
У гірських умовах, де немає дерев, людей чи горизонту, астронавти опинилися в ситуації, максимально схожій на місячну. Вони вчилися оцінювати відстані інтуїтивно і покладатися лише на прилади.
«Ти влітаєш в ущелину, і інструктор буквально каже: „Зліва все гаразд, у тебе там ще п’ять метрів“. Я дивлюсь праворуч — а там теж лише п’ять метрів. І тут ти точно розумієш: ось зараз головне не облажатись», — пояснив Герст.
Коли журналісти запитали, що саме астронавти планують досліджувати на Місяці, Маурер відповів: «Багато. Адже за часів програми „Аполлон“ висаджувалися лише в екваторіальній зоні і думали, що Місяць сухий і марний. Тепер ми знаємо: на полюсах є вода, отже, можливо, органічні сліди. Вони можуть дати нам розуміння того, як зародилося життя на Землі».
У майбутньому місії «Артеміди» поступово створюватимуть інфраструктуру на Місяці. Мета ESA — побудувати європейську дослідницьку базу, подібну до наукових станцій в Антарктиді, щоб забезпечити довготривалі космічні експедиції.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».