Під час археологічних розкопок у LWL-Römermuseum у місті Гальтерн-ам-Зе, Німеччина, студенти Кельнського університету натрапили на низку унікальних знахідок часів Римської імперії, повідомляє Arkeonews. Серед них — фрагменти винної амфори, бронзова ложка, червона кераміка Terra Sigillata та залишки споруди, яку археологи вважають 2000-річним “холодильником”.
Розкопки проводилися на місці давньоримської військової бази Алісо, однієї з найважливіших фортець на північ від Альп. За словами докторки Беттіни Треммель, фахівчині з римської історії у Landschaftsverband Westfalen-Lippe (LWL), нововідкриті споруди можуть суттєво доповнити проєкт реконструкції музею просто неба Römerbaustelle Aliso.
“Поки що невідомо, чи належать залишки будівлі до солдатської казарми, чи до будинку з атріумом, однак одна з ям, найімовірніше, служила давньоримським холодильником”, — зазначила Треммель.
Регіон Гальтерн-ам-Зе вважається ключовим археологічним місцем для вивчення життя римських поселень. Під час нинішніх розкопок знайдено численні предмети побуту, які свідчать про високий рівень комфорту навіть на далеких північних форпостах. Серед артефактів — бронзова ложка та фрагменти винних амфор, що вказують на споживання імпортних товарів, зокрема середземноморських вин.
Особливе значення має посуд Terra Sigillata — червона глазурована кераміка, яку виготовляли у Південній Галлії. Цей “штампований посуд” (stamped earth) вважався розкішшю, його зазвичай використовували римські офіцери або заможні торговці. Крім того, археологи виявили ігрові фішки та римські монети, що допомагає відтворити картини дозвілля солдатів.
Однією з найцікавіших знахідок стала охолоджувальна яма — або Kühlgrube, яку римляни використовували для зберігання швидкопсувних продуктів: м’яса, вина, фруктів і сиру. Такі ями викопували в землі, іноді викладаючи глиною чи каменем для підтримання прохолоди. На думку дослідників, виявлена яма була покрита дерев’яними дошками та ізольована соломою або піском.
“Римляни були напрочуд новаторськими у способах зберігання продуктів. Навіть у північних провінціях вони пристосовували свої технології та звички до місцевих умов”, — пояснив професор Екхард Дешлер-Ерб, керівник розкопок від кафедри римської провінційної археології Кельнського університету.
Археологи також зафіксували товсті траншеї для стовпів. Вони, за словами Треммель, можуть свідчити про навмисне знищення табору перед тим, як його залишити. “Римляни спалювали дерев’яні стовпи та прибирали залишки, коли відступали. Цей шар руйнування може датуватися подіями після битви в Тевтобурзькому лісі у 9 році н. е.”, — зазначила дослідниця.
Після поразки римських легіонів у Германії імперія відступила за Рейн, а фортеці, як-от Алісо, були покинуті або знищені. Виявлені сліди підтверджують, що гальтернський табір міг розділити ту ж долю.
Гальтерн-ам-Зе залишається одним із найважливіших центрів дослідження римської присутності в Північній Європі. Перші розкопки тут почалися ще в 1899 році, і відтоді місце стало навчальним полігоном для археологів кількох поколінь.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».