Невже прокази Нібіру: у Сонячній системі знайшли слід планети – невидимки

Наша Сонячна система – досить жваве місце. У ній рухаються мільйони об’єктів – від планет до комет та астероїдів. І щороку ми відкриваємо все більше і більше об’єктів – зазвичай невеликих астероїдів або швидких комет, які називають Сонячну систему своїм домом. Так, до 1846 року астрономи знайшли всі вісім основних планет. Але це не заважає людству шукати далі. За останні 100 років ми знайшли менш віддалені тіла, які називаємо карликовими планетами. До них, зокрема, відноситься Плутон.

Відкриття деяких з цих карликових планет дало підстави вважати, що на околицях Сонячної системи може ховатися щось іще, пише ScienceAlert.

Дев’ята планета

Існує вагома причина, чому астрономи витрачають сотні годин на пошуки дев’ятої планети, відомої як “Планета 9” або “Планета Х”, а в міфології давніх вавилонян Нібіру. Це тому, що Сонячна система, якою ми її знаємо, не має сенсу без неї. Кожен об’єкт у нашій Сонячній системі обертається навколо Сонця. Деякі рухаються швидше, деякі повільніше, але всі вони рухаються, підкоряючись законам гравітації. Все, що має масу, має гравітацію, включаючи нас з вами. Чим важче щось, тим більшу силу тяжіння воно має.

Гравітація планети настільки велика, що впливає на те, як речі рухаються навколо неї. Це те, що ми називаємо “гравітаційним притяганням”. Гравітаційне тяжіння Землі – це те, що утримує все на її поверхні. Крім того, наше Сонце має найбільшу гравітаційну силу серед усіх об’єктів Сонячної системи, і саме тому планети обертаються навколо нього. Саме завдяки нашому розумінню гравітаційного тяжіння ми отримуємо найбільшу підказку про можливу Дев’яту планету.

Неочікувана поведінка

Коли ми дивимось на дуже далекі об’єкти, такі як карликові планети за Плутоном, ми бачимо, що їхні орбіти дещо несподівані. Вони рухаються дуже великими еліптичними – овальними – орбітами, групуються разом і існують під нахилом порівняно з рештою Сонячної системи.

Коли астрономи за допомогою комп’ютера змоделювали, які гравітаційні сили необхідні для того, щоб ці об’єкти рухалися таким чином, вони виявили, що для цього потрібна планета, щонайменше вдесятеро більша за масу Землі. Але тоді виникає питання: де ж ця планета?

Проблема, яка стоїть перед нами зараз, полягає в тому, щоб підтвердити правильність цих прогнозів і моделей. Єдиний спосіб зробити це – знайти “Планету 9”, що, безумовно, легше сказати, ніж зробити.

Полювання триває

Ґрунтуючись на комп’ютерних моделях, ми вважаємо, що Дев’ята планета знаходиться щонайменше у 20 разів далі від Сонця, ніж Нептун. Ми намагаємося виявити її, шукаючи сонячне світло, яке вона може відбивати – подібно до того, як Місяць світиться від відбитого сонячного світла вночі. Однак, оскільки Дев’ята планета знаходиться так далеко від Сонця, ми очікуємо, що світло буде дуже слабким і його буде важко помітити навіть у найкращі телескопи на Землі. Крім того, ми не можемо шукати її в будь-яку пору року.

У нас є лише невеликі нічні вікна, коли умови мають бути ідеальними. Зокрема, ми повинні дочекатися ночі без Місяця, коли місце, з якого ми спостерігаємо, буде звернене до потрібної частини неба. Але не варто поки що втрачати надію. У наступному десятилітті будуть побудовані нові телескопи і розпочнуться нові дослідження неба. Можливо, вони дадуть нам можливість довести або спростувати існування Дев’ятої планети.