Археологи виявили стародавню плиту вулканічної породи, сформовану у прямокутний артефакт, який використовувався для позначення сухопутних кордонів у Галілеї, між північним Ізраїлем і південним Ліваном.
Про це повідомляє Mail online.
На вирізаному давньогрецькими літерами камені міститься інформація про те, що раніше невідомі міста Тіратас і Голгол перебували під контролем Римської імперії. На камені вказані імена чотирьох губернаторів, відповідальних за управління територіями імперії за кордоном.
Гравюри датуються 1720 роками. Це був період правління Цезаря Марка Аврелія Олександра, який фігурує у фільмі “Гладіатор” 2000 року.
Розташування показало, що люди, які проживали у межах кордону, перебували під імперським правлінням, були оподатковувані Римською імперією, розташованою за 2500 миль в Італії.
Знахідка має і релігійне значення. Камінь був виявлений у Верхній Галілеї, де, як вважають, Ісус проповідував, ходив по воді та хрестився.
Команда з Єврейського університету підкреслила, що “такі відкриття дають унікальний погляд на життя стародавніх жителів, тиск, з яким вони стикалися, і довговічні сліди їхніх громад в археологічних записах”.
“Пошук такого межового каменя не тільки проливає світло на давню власність на землю та оподаткування, але й забезпечує відчутний зв’язок із життям людей, які керували цими складними системами майже два тисячоліття тому”, – сказав професор Узі Лейбнер.
Стародавні римляни контролювали значну частину Близького Сходу, включно з Анатолією, Левантом, частиною Месопотамії та Аравії. Вони також мали владу над Ізраїлем від 63 року до нашої ери до 135 року нашої ери.
Камінь був знайдений на місці Абель-Бет-Мааха, стародавнього міста у Верхній Галілеї в Ізраїлі.
“Назви Тіртас і Голгол не відомі ні з інших межових каменів, знайдених у цьому районі, ні з будь-якого стародавнього джерела”, – поділилася команда в дослідженні, заявивши, що це два нових поселення величезної Римської імперії.
Археологи припустили, що великі руїни, знайдені у цьому районі в кінці 19 ст., могли бути розташовані у Тіртасі. Попередні розкопки зафіксували це місце як Х. Turritha.
“Схожість імен Турріта – Тіртас, розташованих в тій же околиці, навряд чи може бути випадковим, і цілком ймовірно, що перша зберігає стародавню назву. Годезисти не надали жодного опису, окрім “великих куп базальтового каміння”, і ми не змогли знайти жодної археологічної інформації на цьому місці, розташованому сьогодні на ліванському боці кордону”, – пишуть дослідники.
Проте межовий камінь був зроблений з базальту. Це магматична порода темного кольору, яка утворюється, коли лава швидко охолоджується на поверхні Землі.
“Якщо пропозиція ототожнити Тіртас з Х. Турріта правильна, то поле (поля) Голгол могло бути розташоване де завгодно на захід, південь або північ від початкового місця межового каменя”, – йдеться в дослідженні.
На захід від телл-Абель-Бет-Маахи є кілька місць із руїнами римського періоду, але жодне з них не має назви, схожої на Голгол. Однак менш ніж за кілометр від східних схилів Абель-Бет-Маахи є низький круглий пагорб, який можна ототожнити з ним.
Дослідники пов’язували Голгол з Гілгалом і Голгофою через лінгвістичну, топографічну та культурну схожість між назвами.
Гілгал, згаданий у Книзі Ісуса Навина, був східним кордоном Єрихону, де ізраїльтяни розташувалися табором після перетину річки Йордан після виходу з Єгипту. А Голгофа – це назва пагорба в Єрусалимі, де Ісус був розп’ятий, як описано в чотирьох Євангеліях Біблії. Назва перекладається як “місце черепа”.
Це відкриття доповнює унікальний корпус із понад 20 межових каменів, зосереджених у північній частині долини Хула та прилеглих районах. Камені знаменують період посиленого адміністративного контролю, спрямованого на стандартизацію оподаткування та уточнення права власності на землю. Ця конкретна знахідка підкреслює взаємозв’язок історичної географії, економічної політики та моделей місцевого поселення.