Вчені виявили, що магнітний Північний полюс рухається в бік Росії не так, як це було раніше.
Про це повідомляє The UK Times.
Британська геологічна служба (BGS) співпрацює з Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень США над створенням світової магнітної моделі, яка передбачає, де магнітний полюс повинен бути в будь-який момент часу.
Століттями вчені відстежували полюс, оновлюючи модель кожні п’ять років, у міру його наближення до узбережжя північної Канади. У 1990-х роках він дрейфував у Північний Льодовитий океан, а потім прискорив рух до Сибіру в Росії.
Магнітний полюс відрізняється від географічного Північного полюса, який також має назву істинної півночі і який фіксується в місці, де сходяться всі лінії довготи.
Магнітне поле Землі утворюється рухом рідкого металу, який генерується теплом, що виходить з ядра.
За останні п’ять років магнітний полюс сповільнився, рухаючись зі швидкістю 35 кілометрів на рік — такого зменшення швидкості раніше не реєструвалося.
Для порівняння, з 1600 по 1990 рік, за оцінками, він рухався зі швидкістю близько 9,5 кілометрів на рік, тоді як у 2000-х роках він прискорювався приблизно до 55 кілометрів на рік.
Дослідники з англійського Університету Лідса на чолі з професором Філом Лівермором припустили, що “дивна” поведінка Північного полюса може бути результатом “перетягування канату” між двома магнітними силами, однією з якиз знаходиться під Канадою, а інша під Сербією.
За словами вчених, канадська магнітна сила, схоже, подовжилася і розділилася на дві частини, що в кінцевому підсумку може трохи збільшити потужність сербської магнітної сили, пояснюючи рух у бік Росії.
Переміщення полюса може бути наслідком непередбачуваних змін у завихренні розплавленого заліза, що становить більшу частину зовнішнього ядра Землі.
Вчені дійшли висновку, що переміщення полюса може бути наслідком непередбачуваних змін у завихренні розплавленого заліза, що становить більшу частину зовнішнього ядра Землі.
“Це як гігантська чашка чаю, — пояснив Вільям Браун, модельєр глобального геомагнітного поля з BGS. – Це гаряча рідина з в’язкістю води”.
Магнітне поле Землі утворюється рухом рідкого металу, який генерується теплом, що виходить з ядра. Те, як розплавлене залізо збивається, впливає як на поле, так і на положення північного магнітного полюса.
Збивання розплавленого заліза в ядрі Землі впливає на поле і положення північного магнітного полюса.
Використовуючи мережу наземних станцій і супутників, BGS може контролювати дані, які дають уявлення про те, як поводиться ядро, хоча повністю передбачити, як це відбувається, неможливо.