Історія Землі налічує понад 4,5 мільярда років. За цей час наша планета встигла стати домівкою для неймовірної кількості видів — деякі з них досі існують, а інші давно вимерли, не зумівши пройти найсерйозніші випробування, підготовлені планетою. Наприклад, близько чверті мільйона років тому життя на Землі постраждало від події, відомої як Велике вимирання — близько 90% усього живого на планеті загинуло, пише Science Alert.
У новому дослідженні команда з Китайського університету геологічних наук прагнула дізнатися, які саме події в історії Землі спровокували Велике вимирання. Результати припускають, що причиною такого серйозного випробування для життя на планеті стала складна серія інцидентів. Особлива роль при цьому була відведена тривалим інтенсивним кліматичним коливанням, схожим на сучасні Ель-Ніньйо.
У своїй роботі вчені використовували непрямі показники для вимірювання коливань температури морської води та оновлене моделювання клімату. За словами провідного автора дослідження Ядуна Суня, унаслідок цього їм із командою вдалося розробити симуляції припливів і відливів океанічних і атмосферних течій, які існували на планеті близько 250 мільйонів років тому.
У цей період на планеті існував єдиний світовий океан, що оточував об’єднання континентів, створюючи суху внутрішню частину, облямовану прохолодними прибережними водами. Хвойні дерева згущувалися в ліси, коли чотириногі предки сучасних ссавців, птахів і рептилій снували під їхніми гілками. Здавалося, все було добре, поки не стало надто погано.
На жаль, пережити Велике вимирання змогли лише 10% усього розмаїття життя на Землі. Мільйони років потому океанічні види почали зникати один за одним, поки не залишився лише один із п’яти. Зазначимо, що Велике вимирання, яке сталося близько чверті мільйона років тому, вважається найбільшим в історії планети масовим вимиранням.
У результаті вчені зацікавилися, чому саме цей період став настільки трагічним для планети. Величезний шар магматичної породи на території сучасного Сибіру вказує на великий період вулканічної активності. Але вчені вважають, що було щось ще.
Збираючи воєдино всі наявні докази, вчені дійшли висновку, що існувало безліч побічних ефектів від постійних вивержень, що руйнують озоновий шар і нагрівають земну атмосферу. Водночас мікробне цвітіння затопило б океани киснем, а потім висмоктало б його знову.
І все ж, попри те, що біосфера зіткнулася з таким спустошенням, вона все ще не наблизилася до максимальних втрат. Багатьом видам вдалося пристосуватися до несприятливих умов, наприклад, перемістившись ближче до полюсів.
У новому дослідженні вчені зосередилися на пошуку подій, які погіршили ситуацію. Раніше в дослідженнях не розглядався вплив великих короткострокових коливань температури й опадів, які навіть сьогодні все ще спричиняють різкі коливання погоди. Відомо, що явища, такі як Ель-Ніньйо і Ла-Нінья, здатні змінити погоду по всій земній кулі, а також можуть викликати неймовірні хвилі спеки, посухи й повеней.
Під час дослідження вчені проаналізували співвідношення ізотопів кисню в скам’янілих зубах стародавніх тварин, що дало змогу оцінити часову шкалу змін температури. Результати підозрюють серйозне ослаблення атмосферних повітряних потоків.
Відомо, що сьогодні подібні зональні зрушення температур поверхні моря взаємопов’язані з циклом зворотного зв’язку, відомим як циркуляція Вокера. Без своєї звичайної сили це обертання повітря слабшає, змінюючи розподіл поверхневих вод по всьому Тихому океану, щоб спрямувати тепле вологе повітря на схід до Південної Америки, а сухе повітря — на захід, щоб висушити Австралію та Індонезію.
Відомо, що ці явища Ель-Ніньйо вельми проблематичні, і це при тому, що їхня тривалість у середньому становить лише близько одного або двох років. Порівнянні зміни наприкінці пермського періоду могли б призвести до “мега” періодів Ель-Ніньйо, які не просто тривали б довше, а й були б набагато інтенсивнішими.
Дослідники вважають, що знадобляться додаткові дослідження, щоб виявити пряміші докази екстремальних Ель-Ніньйо в минулому Землі. Однак отримані результати вказують, що саме ці коливання стали причиною неймовірних масштабів Великого вимирання.