Історія Землі налічує понад 4,5 мільярда років і за цей час вона встигла стати домівкою для неймовірної кількості живих істот. Деякі з них давно вимерли й все, що нам відомо про них, ґрунтується на скам’янілих рештках, а інші процвітають донині, пише IFLScience.
Не секрет, що найбільшою твариною на планеті є синій кит, але що щодо тих, хто міг літати? Дослідники вважають, що найбільшою твариною за всю історію Землі, що літає, ймовірно, був “Дракула” 3,5 метра у висоту. Це може здатися дивним, але вчені вважають, що він дійсно існував.
Йдеться про птерозавра, чий зріст сягав 3,5 метра, а розмах крил перевищував довжину великого автобуса. Дослідники прозвали цього гіганта “Дракулою”, оскільки скам’янілі рештки птерозавра були виявлені в Трансільванії (Румунія). Зазначимо, що точний вид птерозавра досі залишається загадкою, але вчені вважають, що він належав до Azhdarchidae — сімейства птерозаврів, які жили в пізньому крейдяному періоді та добре відомі величезними розмірами.
Значні розміри “Дракули” змусили вчених замислитися: чи був він здатний літати? Якщо так, це, ймовірно, робило б його найбільшою істотою на планеті, що літає. Проблема полягала в тому, що знайдені останки були фрагментованими, а тому вченим було складно відповісти однозначно. Утім, недавні дослідження показали, що навіть деякі з найбільших птерозаврів, найімовірніше, могли літати.
Не менш важливе питання полягає в тому, як “Дракула” та інші подібні до нього птерозаври змогли стати такими величезними. Нове дослідження було проведене командою з Університету Лестера і в ньому вчені вивчили еволюційну історію птерозаврів через призму скам’янілих рук і ніг древніх істот.
Вченим також вдалося виявити виразний зсув у середині юрського періоду, коли анатомія рук і ніг птерозаврів стала більше схожою на анатомію тварин, що живуть на планеті. За словами співавтора дослідження, доктора Девіда Анвіна, у ранніх птерозаврів задні кінцівки були з’єднані літальною мембраною, що, схоже, сильно ускладнювало рух їхніх ніг і ходьбу загалом.
Знахідки показують, що в пізніший період у просунутих птерозаврів мембрана вже розділилася вздовж середньої лінії — це дало змогу кожній задній кінцівці рухатися незалежно. Дослідники вважають, що цей виток еволюції, по суті, став ключовим нововведенням, яке в поєднанні зі змінами в руках і ногах птерозаврів значно поліпшило їхню здатність пересуватися по суші.
Доктор Анвін з колегами вважає, що саме це стало ключем до відкриття більших тез. Звільнившись від обмежень, пов’язаних із лазінням, ці пізні птерозаври змогли вирости до величезних розмірів, а деякі види стали справжніми гігантами мезозою
Команда стверджує, що отримані ними результати є прикладом того, чому вихід за рамки певних особливостей часто є одним із найкращих способів зробити нові відкриття.
Останні відкриття, технологічні прориви, дослідження та інновації, що змінюють світ. Дізнавайтеся про найважливіші досягнення в галузях фізики, біології, космосу й медицини – у розділі «Наука».