Незвичайні візерунки, виявлені під шельфовим льодовиком Достон у Західній Антарктиді, можуть допомогти вченим краще зрозуміти, як тануть льодовики
Незвичайні краплеподібні структури були виявлені під шельфовим льодовиком Дотсон у Західній Антарктиді, коли дистанційно керований апарат занурився під льодовик на 17 кілометрів і пройшов понад тисячу кілометрів. Про це пише Live Science.
«Вчені виявили небачені раніше візерунки під плаваючим шельфовим льодовиком в Антарктиді після експедиції, яка проводилась, аби створити якомога найдетальніше зображення нижньої частини льодовика», – йдеться у публікації.
30 Твіт Поділіться Електронна пошта додому земля Науки про Землю додому земля Навколишнє середовище 31 липня 2024 р Примітки редакторів Підводне картографування відкриває нове уявлення про танення шельфового льодовика Антарктиди Університетом Східної Англії Експедиція була проведена в регіонах дрейфуючих льодів у Західній Антарктиді ще у 2022 році
Попередні дослідження припускали, що стійка ерозія «підточує» краї льодовика шельфу, а тепла океанська вода проникає в нижню частину і відриває його від суші, що в результаті робить руйнування його частин неминучим.
«Щоб зрозуміти кругообіг льоду в Антарктиді та те, як саме лід потрапляє з континенту в океан, нам потрібно зрозуміти, як він тане знизу. Цей процес не менш важливий, ніж переміщення наземного льоду в океан», – пояснила провідна авторка дослідження, професор океанографії в Гетеборзькому університеті Анна Волін.
Автономний підводний апарат Ran був запрограмований на виконання місії у Антарктиді
Керований дистанційно апарат відправили під льодовик, щоб просканувати «тильну» частину за допомогою гідролокатора. Як і очікувалося, у процесі стало зрозуміло: досліджуваний льодовик найшвидше тане в тих місцях, де підводні течії розмивають його основу, а тріщини, що проходять через льодовик, допомагають таненню підніматися на поверхню.
Але експерти також виявили, що основа льодовика не гладка, а посічена краплеподібними утвореннями, які виступають з вершин у льоду. Деякі з подібних форм досягають 400 метрів завдовжки. Швидше за все, ці дивні візерунки виникають внаслідок нерівномірного танення, коли вода рухається «тильною» стороною льодовика разом із обертанням Землі.
«Якщо ви уважно придивитеся до форм, то вони не симетричні, вони трохи зігнуті, як сині мідії, і причиною такої асиметрії є обертання Землі», – сказала Волін. Вона пояснила, що вода на Землі піддається дії сили Коріоліса, яка діє ліворуч від напрямку руху в Південній півкулі планети.
Сила Коріоліса – одна з сил інерції, що використовується при розгляді руху матеріальної точки щодо системи відліку, що обертається. Додавання сили Коріоліса до фізичних сил, що діють на матеріальну точку, дозволяє врахувати вплив обертання системи відліку на такий рух. Часто під терміном «ефект Коріоліса» мається на увазі найбільш важливий випадок прояву сили Коріоліса – який виникає у зв’язку з добовим обертанням Землі. Оскільки кутова швидкість обертання Землі мала (1 оборот на день), ця сила, як правило, мала порівняно з іншими силами. Ефекти зазвичай стають помітними тільки для рухів, що відбуваються на великих відстанях при тривалих періодах часу, таких як великомасштабний рух повітря атмосфери або води в океані (Гольфстрім).