Міжнародна група дослідників виявила археологічний артефакт на острові Барроу у Західній Австралії, який вони назвали “капсулою часу”. Ця знахідка надає унікальну можливість вивчення життя аборигенів, які мешкали на цих територіях 50 000 років тому, передає Quaternary Science Reviews.
Острів Барроу, який раніше був з’єднаний з материком, але зараз знаходиться на відстані близько 60 км від нього, пережив льодовиковий період приблизно 24 000 років тому. Після танення льодів рівень моря піднявся, і острів було відрізано від материка. Внаслідок цього на острові не було постійного населення.
Найбільший притулок у скелях на острові Барроу знаходиться у печері Буді. Під час археологічних розкопок тут виявили сліди життя людей, датовані 50 000 років тому. Знайдені предмети свідчать, що раціон аборигенів згодом змінювався: зі зростанням рівня моря вони почали частіше вживати молюсків, крабів, черепах і рибу.
Для створення інструментів аборигени використовували місцевий вапняк, що містить кремнезем. Ножі для обробки черепах і дюгонів робилися з раковин великих морських равликів, оскільки вапнякові ножі швидко тупилися.
Артефакти, знайдені на відкритих археологічних пам’ятниках, відрізняються від тих, що було виявлено у печері. Причина цієї різниці залишається невідомою.
За три роки досліджень на 50 відкритих місцях виявили 4400 кам’яних предметів. Більшість із них були виготовлені з матеріалів, яких немає на острові, але характерні для регіонів Ашбертон та Пілбара. Це свідчить про те, що протягом 43 000 років мешканці острова Барроу перевозили чи обмінювалися матеріалами для створення інструментів.
Зі збільшенням рівня моря аборигени стали активніше використовувати інструменти, виготовлені з раковин молюсків та вапняку. Кам’яні знаряддя, ймовірно, застосовувалися для подрібнення насіння, обробки дерева, шкур та рослинних волокон.