Яблуневий квіткоїд розпочав масове знищення плодових дерев, що загрожує повною втратою врожаю. Шкідник активізується під час першого потепління та вражає рослини ще до початку цвітіння.
З приходом першого весняного тепла, коли бруньки на плодових деревах лише починають бубнявіти, прокидається один із найпідступніших ворогів саду — яблуневий квіткоїд. Цей невеликий жук здатен знищити до 80–90% майбутнього врожаю ще до того, як дерево розквітне. Його діяльність часто залишається помітною лише тоді, коли замість пишних квітів на гілках з’являються сухі бурі ковпачки.
Яблуневий квіткоїд належить до родини довгоносиків і є мініатюрним жуком завдовжки 4–5 міліметрів. Щойно повітря прогрівається до стабільних 6–8 градусів вище нуля, шкідники залишають зимові схованки у тріщинах кори або під старим листям і масово піднімаються вгору по стовбуру до молодих пагонів.
Першою ознакою присутності шкідника є «плач бруньок» — крихітні отвори, через які просочуються краплі деревного соку. Згодом самка проколює бутон, щоб залишити всередині яйце. Личинка виїдає квітку зсередини та виділяє речовину, яка намертво склеює пелюстки, не даючи їм розкритися.
Садівникам радять використовувати метод струшування для перевірки дерев. Рано-вранці під деревом розстеляють світлу тканину і різко постукують по гілках палицею. Якщо на тканину впало понад 5–10 жуків — час переходити до хімічного чи механічного захисту.
Для боротьби використовують клейові пояси, очищення стовбурів від старої кори та побілку вапном. У невеликих приватних садах доцільним є ручне збирання і знищення вже побурілих бутонів до моменту вильоту нових жуків у червні. Ефективним вважається оброблення інсектицидами в період від набухання бруньок до розпускання бутонів.
Головний секрет успіху в боротьбі з квіткоїдом полягає у вчасному моніторингу, який треба розпочинати вже тоді, коли на вербах з’являються перші котики. При цьому будь-яке обприскування під час цвітіння суворо заборонено, аби не завдати шкоди бджолам-запилювачам.