Більше українських біженців знаходять роботу в країнах Центральної та Східної Європи, а також у державах з більш гнучкими трудовими ринками. Країни-лідери виглядають так:
- Естонія лідирує з показником 72%, за нею йдуть Угорщина (71%), Велика Британія (69%), Польща (68%), Болгарія (67%), Чехія (66%) та Нідерланди (64%).
Експерти пояснюють такі результати поєднанням кількох факторів – активні державні програми інтеграції, дефіцит робочої сили та, у низці випадків, мовна або культурна близькість.
Країни із середніми показниками
У низці країн рівень зайнятості українців коливається біля середньоєвропейської позначки, проте все одно залишається нижчим за показники місцевого населення.
До цієї групи входять Іспанія (61%), Італія (58%), Литва (57%), Франція (53%), Румунія (50%), Молдова (46%), Ірландія (46%) та Бельгія (46%).
Тут працевлаштування часто ускладнюють мовні вимоги, складні процедури визнання дипломів та висока конкуренція за вакансії.
Де українцям найважче працевлаштуватися
Найменші шанси знайти роботу в українців є у північних та окремих західноєвропейських країнах з високим рівнем регулювання ринку праці.
Найскладніша ситуація у Швеції (43%), Фінляндії (40%), Данії (39%), Німеччині (39%), Норвегії (37%) та Швейцарії (29%).
У цих державах вирішальну роль відіграють знання місцевої мови, складні системи професійної сертифікації та високі вимоги до формальної освіти.
Робота не за спеціальністю – ключова проблема
На окрему увагу заслуговує проблема кваліфікаційної невідповідності. Майже 60% працевлаштованих українців у Європі вимушені працювати нижче свого професійного рівня. Понад третину біженців з вищою освітою зайняті на низькокваліфікованих посадах.
Для порівняння, серед громадян приймаючих країн подібна ситуація характерна лише для 7% працівників. За оцінками ООН, саме ця невідповідність є однією з головних причин 40-відсоткового розриву в медіанних зарплатах між українцями та місцевим населенням.
Що дійсно підвищує шанси знайти роботу
Дослідження також визначає фактори, що найбільше впливають на успішне працевлаштування українців у Європі:
- Знання місцевої мови підвищує можливість знайти роботу на 13 відсоткових пунктів. Тривалість перебування в країні також має значення: +10 в.п. після 1-2 років, +14 в.п. після 2-3 років, +20 в.п. після понад 3 років.
- Освіта теж впливає: професійно-технічна – +5 в.п. порівняно із середнім, вища освіта – близько +10 в.п.
- Стать відіграє роль: чоловіки працевлаштовуються на 7 в.п. частіше за жінок.
- Вік також важливий: особи 50-64 років мають на 10 відсоткових пунктів менше шансів знайти роботу.
Практика показує, що багато проблем із працевлаштуванням українців за кордоном пов’язані не лише з мовою чи освітою, а й з правильним оформленням документів, дозволів на роботу та визнанням кваліфікацій. Саме тому перед виходом на ринок праці або зміною статусу доцільно звертатися до фахівців з трудового та міграційного права.