Ситуацією володіє той, хто оперує непередбачуваністю, говорить член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу Олексій Панич.
За його словами, досі в протистоянні Росії з Заходом стратегічна ініціатива постійно була в кремлівського диктатора Володимира Путіна.
“На Заході всі гадали, чи зробить він те, а що як раптом він зробить це; натомість всі лідери Заходу були для Путіна до нудоти передбачуваними. Насамперед Байден. А коли Макрон навесні минулого року спробував трошечки погратися в непередбачуваність з боку Заходу, на нього всі перелякано зашикали. Це ж “ескалація”, — відзначив Панич.
При цьому він додав, що Трамп саме чинником непередбачуваності повернув Америці цілком очевидну greatness з перших хвилин свого повернення в Білий Дім.
“Щоби в цьому переконатися, варто подивитися на парад заяв — від Путіна до Зеленського, від Рютте до Дуди — які всі мають єдиний лейтмотив: декларувати, що “Трамп наш”, тобто в максимально прийнятній для Трампа формі оголосити його або своїм союзником, або принаймні бажаним партнером”, — говорить Панич.
За його словами, Трамп, читаючи це все, законно почувається королем світової політики. Саме тому, що ніхто у світі достеменно не знає, чого від нього чекати.
“Але цей тріумф не буде дуже довгим. Адже непередбачуваністю можна скористатися або ні; і судити зрештою будуть не по непередбачуваності як методі, а по реальних результатах. Тому все, що звучить сьогодні — це лише приємні для Трампа аванси, з яких багато, можливо навіть більшість, так і залишаться авансами”, — підсумував експерт.